ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.05.2004 Справа N 3/276
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Шульги О.Ф.
суддів Дерепи В.І.
Стратієнко Л.В.
з участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "XXX"
на рішення господарського суду Луганської області від
01 грудня 2003 р.
та постанову Донецького апеляційного господарського суду від
05 лютого 2004 р.
у справі № 3/276
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "YYY"
до закритого акціонерного товариства "XXX"
про виконання зобов'язання в натурі
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2003 р. ТОВ "YYY" звернулось в господарський суд
Луганської області з позовом до ЗАТ "XXX" про виконання
зобов'язання в натурі, посилаючись на те, що 12.07.2000 р. між
ними було укладено договір на взаємну поставку товарів, згідно п.1
якого відповідач зобов'язався поставити позивачу опалювальні
радіатори, а позивач згідно п.2 зобов'язався поставити відповідачу
бензин та дизельне пальне. Свої зобов'язання позивач виконав,
поставивши відповідачу бензин і дизпаливо на суму 14 422,67 грн.,
а відповідач, з урахуванням проведеного заліку зустрічних вимог,
не поставив радіатори опалювальні на суму 11 180,37 грн., а тому
просив зобов'язати його поставити ТОВ "YYY" радіатори опалювальні
на вказану суму.
Рішенням господарського суду Луганської області від 01 грудня 2003
р. (суддя Журавльова Л.І), залишеним без змін постановою
Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2004 р.
(головуючий - Гуреєв Ю.М., судді Скакун О.А., Мирошниченко С.В.),
позов задоволено. Зобов'язано ЗАТ "XXX" поставити ТОВ "YYY"
радіатори опалювальні на суму 11 180,37 грн.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом
норм матеріального і процесуального права, просить постановлені у
справі судові рішення скасувати та припинити провадження у справі.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали
справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню
частково з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивач повністю
виконав свої зобов'язання за договором № 179 від 12.07.2000 р. про
зустрічну поставку продукції та поставив відповідачу бензин і
дизельне паливо на загальну суму 14 422, 67 грн., а відповідач
зобов'язання про поставку опалювальних радіаторів на цю суму не
виконав, а тому з урахуванням проведеного між сторонами заліку за
вказаним договором на суму 3242,3 грн., відповідач згідно з
вимогами ст.161 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
повинен поставити позивачеві
опалювальні радіатори на суму 11 180,37 грн.
З рішенням місцевого господарського суду погодився і суд
апеляційної інстанції.
Проте, до таких висновків місцевий господарський суд дійшов в
порушення вимог ст.43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
без врахування всіх
обставин справи, що мають значення для справи та з порушенням
вимог матеріального права - Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
, а суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 101
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не врахував при розгляді справи додаткові
докази - ухвалу Луганського господарського суду від 09.01.2004 р.
Зокрема, згідно ухвали господарського суду Луганської області від
18.03.03 р. № 11/64б щодо відповідача порушено справу про
банкрутство (а.с.58).
Ухвалою цього ж суду від 09.10.2003 р. клопотання позивача про
відновлення пропущеного строку, встановленого ст.14 Закону України
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
для подання заяви з грошовими вимогами до
відповідача за вказаним договором відхилено, а заява залишена без
розгляду (а.с.59-60).
Ухвалою Луганського господарського суду від 09.01.2004 р.
затверджено реєстр вимог кредиторів, куди вимоги позивача не
включені, та відповідно до ч.2 ст.14 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів,
які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх
подання, або не заявлені взагалі, судом не розглядаються і
вважаються погашеними, зазначений строк є граничним і поновленню
не підлягає (а.с.63-65).
В судових рішеннях будь-яка оцінка вказаним судовим актам не
надана та не наведено мотиви з яких судами відхилено доводи
відповідача про неможливість при наявності вказаних ухвал суду
задоволення позовних вимог.
За таких обставин, враховуючи, що згідно ч.2 ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
суд касаційної інстанції не має права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні
або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази, постановлені у справі судові рішення підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої
інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, всебічно,
повно і об'єктивно розглянути в судовому процесі всі обставини
справи в їх сукупності, враховуючи вимоги ч.2 ст.14 Закону України
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
вирішити питання про наявність підстав для
задоволення позову з огляду на припинення права вимоги позивача як
конкурсного кредитора відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "XXX"
задовольнити частково.
Рішення господарського суду Луганської області від 01 грудня 2003
р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05
лютого 2004 р. у справі № 3/276 скасувати, а справу передати на
новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий О.Ф. Шульга
Судді В.І. Дерепа
Л.В. Стратієнко