ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.05.2004 Справа N 2-9/8597-2003
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Красногвардійське управління
судовому засіданні зрошувальних систем,
касаційну скаргу смт. Красногвардійське
на постанову від 24.12.2003
Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі № 2-9/8597-2003
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Красногвардійське управління
зрошувальних систем,
смт. Красногвардійське
до Сільськогосподарського підприємства
“Агрофірма “Н”, с. Мар’яновка
3-я особа Відкрите акціонерне товариство “К”,
м. Сімферополь
про стягнення шкоди у сумі 97 567,00 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
18.08.-12.09.03 Красногвардійському управлінню зрошувальних
систем відмовлено у задоволенні позову до сільськогосподарського
підприємства “Агрофірма “Н” про відшкодування збитків в сумі
97567,00 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 24.12.03 рішення суду залишено без змін.
Судові рішення вмотивовані тим, що позивачу пред’явлено ВАТ “К”
рахунок на оплату електроенергії на суму 97567,00 грн. Цей
рахунок позивачем не оплачено і разом з тим позивач вимагає від
відповідача відшкодувати йому збитки в сумі 97567,00 грн., які
ним не понесені.
Ухвалені у справі рішення оскаржує. Красногвардійське управління
зрошувальних систем просить їх скасувати, справу передати на
новий розгляд, посилаючись на те, що понесені ним збитки
підтверджуються договором на водопостачання від 10.04.01 за № 7,
довідкою РЕС ВАТ “К” про кількість спожитої електроенергії
насосними станціями №№ 279, 494, 494а на суму 97567,00 грн., а
також судовим рішенням у справі № 2-21/7763-2003 про стягнення
на користь ВАТ “К” 774204,26 грн. боргу, до складу якого входить
і борг СП “Агрофірма “Н” в сумі 97767,00 грн.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх
повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
під збитками
розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження
його майна, а також неодержані кредитором доходи, які він
одержав би, якби зобов’язання було виконано боржником.
Тобто відшкодуванню підлягають суми, фактично сплачені
кредитором.
Крім того, умовою відповідальності у вигляді відшкодування
збитків є вина боржника (ст. 209 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
).
Місцевим та апеляційними судами встановлено, що сторонами спору
укладено угоду на подачу води для поливу зрошувальних земель.
Умовами договору передбачалося укладення відповідачем
безпосередньо договору з ВАТ “К”. Оскільки такий договір не
укладено, рахунок за спожиту позивачем електроенергію
пред’явлено позивачу, який має договір з ВАТ “К” на постачання
електроенергії.
Пред’являючи позов про відшкодування відповідачем збитків на
суму 97567,00 грн., позивач не надав суду доказів про те, що ним
фактично понесені ці збитки, тобто зазначена сума сплачена ВАТ
“К”.
За таких обставин Вищий господарський суд України вважає
юридичну оцінку, дану місцевим апеляційними судами такою, що
ґрунтується на обставинах справи та чинному законодавстві і
підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.12.03
у справі № 2-9/8397-03 – без змін.