ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.05.2004 Справа N 2-15/15318-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді
суддів
розглянувши у відкритому Євпаторійської ОДПІ Автономної
судовому засіданні Республіки Крим
касаційну скаргу
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 04.02.04
у справі господарського суду АР Крим
за позовом Державного територіально-галузевого
об'єднання "ПЗ"
в особі відокремленого структурного
підрозділу Дитячого оздоровчого
табору
"Л"
до Євпаторійської ОДПІ АР Крим
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача не зявились
від відповідача не зявились
В С Т А Н О В И В :
Рішенням від 06-14.Х1.03 господарського суду АР Крим задоволено
позовні вимоги щодо визнання недійсними податкових повідомлень -
рішень від 11.11.02 № 0004862301/0, № 0004882301/0,
№ 0004892301/0, № 0004902301/0, а також № 0004842301/0, в частині
донарахування податку на прибуток в сумі 591,45 грн. та фінансових
санкцій по податку на прибуток в сумі 170 грн.; № 0004852301/0 в
частині донарахування ПДВ в сумі 213,19 грн. та фінсанкцій в сумі
134,54 грн.; № 000483301/0 в частині застосування штрафу в сумі
2019,19 грн.
Постановою від 04.02.04 Севастопольського апеляційного
господарського суду рішення від 06-14.ХІ.03 господарського суду АР
Крим залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що Євпаторійська ОДПІ не мала
законних підстав для застосування до ДОТ "Л" фінсанкцій за
порушення строків сплати узгоджених податкових зобов'язань, штрафу
за використання готівки від виручки для виплати заробітної плати,
штрафних санкцій за неподання розрахунку по курортному збору, а
також для донарахування податку на прибуток, оскільки Положенням
про курортний збір не передбачено форми та строки подання
податкової звітності по курортному збору, крім того, ДОТ вчасно
звернувся із заявами до ОДПІ про зарахування переплати з
прибуткового податку в погашення спірних податкових зобов'язань.
Висновки ОДПІ стосовно завищення валових витрат суперечать
положенням Закону України "Про прибутковий податок з громадян"
( 13-92 ) (13-92)
від 22.05.97 № 283/97-ВР, тому що переговори з
нерезидентами по телефону позивач вів у зв'язку з організацією
діяльності по наданню послуг з оздоровлення.
Не погоджуючись з судовими рішеннями Євпаторійська ОДПІ АР Крим
звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами
порушені норми матеріального права, зокрема, неправильно
застосовано п. 4.3 Положення про курортний збір; п. п. 1.7 п. 7
ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.00 № 2181-ІІІ (далі Закон України
№ 2181-ІІІ); п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
від 22.05.97
№ 283/97-ВР (далі ЗУ № 283/97-ВР); п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від
03.04.97 № 168 (далі ЗУ № 168).
Господарськими судами встановлено, що Євпаторійською ОДПІ було
проведено комплексну документальну перевірку з питань дотримання
податкового та валютного законодавства ДОТ "Л" за період з
01.01.01 по 30.06.02.
За результатами перевірки ОДПІ були застосовані штрафні санкції до
ДОТ "Л" в розмірі 10% від суми податкового боргу по курортному
збору, за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання
менше 30 днів; 510 грн. - штрафних санкцій за неподання розрахунку
по курортному збору за ІІ кв., ІІІ кв. 2001 р. і ІІ кв. 2002 р.;
7,96 грн. - 20% від суми податкового боргу 39,72 грн. по збору за
забруднення навколишнього природного середовища, за затримку
сплати узгодженого податкового зобов'язання більше 30 днів; 692,08
грн. - 50% від суми податкового зобов'язання 1384,16 грн. по збору
за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного
значення, за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання
більше 90 днів; 5730 грн. - 20% від суми податкового боргу по
земельному податку 28650 грн., за затримку сплати узгодженого
податкового зобов'язання більше 30 днів; 53,23 грн. - штраф в
розмірі 25% від суми 212,93 грн. за перевищення встановлених
строків подання звітності по відрядженнях; 168,55 грн. - штраф в
розмірі 100% за подання авансових звітів без підтвердження
документів; 2019,19 грн. - штраф в розмірі 100% за використання
готівки з виручки на виплату заробітної плати за наявності
податкової заборгованості; 642 грн. - донараховано податок на
прибуток; 340 грн. - штраф за заниження податку на прибуток;
1475,81 грн. - донараховано податок на додану вартість; 931,42
грн. - штраф за заниження податку на додану вартість.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги з наступних
підстав.
Відповідно до чинного законодавства погашення податкових
зобов'язань або податкового боргу може бути здійснено шляхом
проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових
зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків.
Така оплата (погашення) здійснюється на підставі заяви платника
податку.
Судами з'ясовано, що платник податку скористався наданим йому
законодавством правом.
Статтею 5 ЗУ № 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
, зокрема п. п. 5.2.1 п.
5.2, встановлено, що до складу валових витрат включаються суми
будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного
періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням
виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), з урахуванням
обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті, в коло яких
спірні витрати не входять, а встановлення додаткових обмежень крім
тих, що зазначені у даному Законі, не дозволяється (п. 5.10 цього
Закону ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
).
Згідно п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 не дозволяється включення до
податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не
підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Висновки судів в цій частині ґрунтуються на наявних у справі та
достатньо досліджених доказах, внаслідок чого вимоги задоволені
лише по сумах, підтверджених документально.
Щодо Положення про курортний збір, то п. 4.3 останнього лише
визначає порядок стягнення курортного збору і не встановлює строки
та форми здачі відповідної звітності до податкового органу.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими
судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, судові
рішення відповідають чинному законодавству України і підстав для
їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, ст.
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 04.02.04 Севастопольського апеляційного
господарського суду зі справи № 2-15/15318-2003 залишити без змін.