BИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.05.2004 Справа N 2-14/1815-2002
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю фірми "П" на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 грудня
2003 року у справі № 2-14/1815-2002 за позовом малого підприємства
"А" до товариства з обмеженою відповідальністю фірми "П", за
участю третіх осіб - кооперативного сільськогосподарського
підприємства "Р", товариства з обмеженою відповідальністю "В",
малого приватного підприємства "Ф" про стягнення суми, -
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2000 року мале підприємство "А" звернулось до
арбітражного суду Автономної Республіки Крим з позовом до
товариства з обмеженою відповідальністю фірми "П" про стягнення
збитків в сумі 30199,34 грн. за 2000 рік в зв'язку з неналежним
виконанням останнім договірних зобов'язань за договором від 6
липня 1991 року.
Заявою від 19 грудня 2001 року позивач просив суд стягнути, крім
суми основного боргу, витрати за проведення експертизи плантацій
лаванди в сумі 250 грн. та бухгалтерської експертизи в сумі
1049,40 грн. та збільшив розмір суми позовних вимог з урахуванням
індексу інфляції за період з 7 жовтня 2000 року по 20 грудня 2001
року до 32252,56 грн.
Ухвалами місцевого суду від 13, 27 листопада 2000 року, 14 грудня
2000 року до участі у справі в якості третіх осіб залучені
кооперативне сільськогосподарське підприємство "Р", товариство з
обмеженою відповідальністю "В", мале приватне підприємство "Ф".
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14
березня 2002 року позов задоволено частково. Стягнуто з
відповідача на користь позивача 30199,34 грн. збитків, 1299,40
грн. витрат по експертизі та судові витрати. В іншій частині
позову відмовлено.
У вересні 2003 року відповідач звернувся до суду із заявою про
перегляд рішення господарського суду Автономної Республіки Крим
від 14 березня 2002 року за нововиявленими обставинами,
посилаючись на те, що постановами Севастопольського апеляційного
господарського суду від 3 вересня 2003 року у справі № 2-
21/2902-03, від 3 вересня 2003 року у справі 3 2-21/2903-03 та від
11 вересня 2003 року у справі № 2-19/2904-03 встановлено, що земля
комунального сільськогосподарського підприємства "Р" з
багаторічними насадженнями з травня 2000 року розпайована і
передана у власність фізичним особам, а останнє в процесі
реформування ліквідовано, зобов'язання сторін за договором від 26
липня 1991 року припинені його ліквідуванням.
Ухвалою суду першої інстанції від 13 листопада 2003 року,
залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду від 26 грудня 2003 року, заяву відповідача про
перегляд рішення місцевого суду від 14 березня 2002 року за
нововиявленими обставинами залишено без задоволення, а вказане
рішення без змін.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені
судові рішення, та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити,
посилаючись на те, що попередніми судовими інстанціями порушені
норми матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви відповідача про перегляд рішення
місцевого суду за нововиявленими обставинами та залишаючи ухвалу
місцевого суду без змін, попередні судові інстанції виходили з
того, що відповідно до ст. 112 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд може переглянути
прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за
нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і
не могли бути відомі заявникові, проте підстави для зміни
оскарженого рішення за нововиявленими обставинами відсутні,
оскільки при розгляді справи судом встановлено всі обставини, що
мають істотне значення для вирішення даного спору, а доводи
скаржника не можуть бути визнані нововиявленими обставинами.
Вказаний висновок судів попередніх інстанцій є законним,
обґрунтованим, відповідає нормам процесуального права, а доводи
касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, постановлені у справі судові рішення зміні
або скасуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми "П"
залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Автономної
Республіки Крим від 13 листопада 2003 року та постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 грудня
2003 року у справі № 2-14/1815-2002 без змін.