ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.05.2004 Справа N 60/2-00/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу дослідного господарства “Ч” інституту
землеробства УААН на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 25.11.2003 р. у справі за позовом
Дослідного господарства “Ч” інституту землеробства УААН до
Державного підприємства науково-дослідного, виробничого
агрокомбінату “П”
про відновлення строку для пред’явлення наказу до виконання
та видачу дублікату наказу
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
У С Т А Н О В И В:
12.08.2002 року Дослідне господарство “Ч” інституту землеробства
УААН звернулось в господарському суді з заявою про відновлення
строку для пред’явлення наказу до виконання та видачу дублікату
наказу.
Вказало, що рішенням арбітражного суду Київської області від
14.05.2001 було задоволено їх позов і стягнуто з радгоспу “М” на
його, позивача, користь 15318 грн. 60 коп. основного боргу,
6478, 03 грн. пені та 217,97 грн. понесених судових витрат у
вигляді держмита.
За цим рішенням був виданий наказ від 14.05.2001 № 60/2-2000,
який 01.06.2001 було направлено на виконання до банку “У”, який
обслуговував відповідача по справі – радгосп “М”.
Посилаючись на те, що вказаним банком пред’явлений наказ на
виконання було втрачено, просив задовольнити заяву.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.09.2003 р.
заяву позивача було задоволено.
Відповідач оскаржив дану ухвалу в апеляційному порядку.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
25.11.2003 р., ухвалу суду скасовано, у задоволенні заяви
відмовлено.
В касаційній скарзі дослідне господарство “Ч” просить постанову
апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу суду першої інстанції
залишити без змін, посилаючись на порушення судом другої
інстанції норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Як встановлено господарським судом, рішенням арбітражного суду
Київської області від 14.05.2001 р. позовні вимоги Дослідного
господарства “Ч” було задоволено, з відповідача – радгоспу “М”
(правонаступником якого є Державне підприємство
“Науково-дослідний виробничий агрокомбінат “П”), стягнуто на
користь позивача 15318,60 грн. основного боргу, 6478,03 грн.
пені, 217,97 грн. держмита, про що видано наказ суду.
У порядку ст. 116 АПК України, 01.06.2001 р. позивачем було
направлено наказ суду на виконання до Києво-Святошинського
відділення АКБ “У”, який обслуговував відповідача по справі.
Матеріалами справи не доведено, що зазначеним відділенням банку
(АКБ “У” ліквідовано) вказаний наказ повертався відповідачу,
останній був позбавлений можливості своєчасно пред’явити його до
подальшого виконання виконавчою службою, а отже господарський
суд мав підстави для задоволення заяви.
За цих обставин, суд апеляційної інстанції помилково скасував
правильну по суті ухвалу суду першої інстанції.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу дослідного господарства “Ч” інституту
землеробства УААН задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
25.11.2003 р. скасувати, а ухвалу господарського суду Київської
області від 17.09.2003 р. залишити без змін.