ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.05.2004 Справа N 40/606
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черногуза Ф.Ф. – головуючого,
Михайлюка М.В.,
Невдашенко Л.П.,
розглянувши у акціонерного товариства закритого типу
відкритому засіданні “Валентин”, м. Донецьк (далі – АТЗТ
матеріали касаційної “Валентин”)
скарги
на постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 11.02.2004
у справі господарського суду Донецької області
№ 40/606
за позовом ВАТ “Криворізького державного
гірничо-металургійного комбінату
“Криворіжсталь”, м. Кривий Ріг (далі –
ДГМК “Криворіжсталь”)
до АТЗТ “Валентин”
за участю: відкритого акціонерного товариства
“Запоріжкокс”, м. Запоріжжя (далі – ВАТ
“Запоріжкокс”)
про стягнення 175 грн. 82 коп.
представник позивача Федько В.С.
представник відповідача Коротіч О.Г.
В С Т А Н О В И В:
В позовній заяві позивач просить стягнути вартість нестачі коксу
доменного в сумі 175 грн. 82 коп. за залізничними накладними
№№ 45813245-45813248 згідно договору поставки № 245 від
08.01.2003.
Господарський суд Донецької області рішенням від 19.12.2003
позов задовольнив тому, що позовні вимоги обгрунтовані.
Донецький апеляційний господарський суд постановою від
11.02.2004 залишив без змін рішення господарського суду
Донецької області від 19.12.2003.
В касаційній скарзі порушено питання про скасування судових
рішень з підстав неправильного застосування норм матеріального
та процесуального права.
Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Між сторонами укладено договір № 245 від 08.01.2003
купівлі-продажу доменного коксу.
На підставі укладеного договору ВАТ “Запоріжкокс” відвантажив
позивачу кокс доменний за залізничними накладними
№№ 45813245-45813248.
На станції призначення вантаж був виданий залізницею згідно
ст. 52 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
без перевірки
тому, що вагони прибули у справному стані, без слідів втрати під
час перевезення.
Виставлений ЗАТ “Валентин” рахунок № 374 від 30.04.2003
сплачений позивачем у повному обсязі платіжними дорученнями
№ 9/8990, № 9/9273.
Умовами договору передбачено, що приймання продукції має
відбуватися згідно Інструкцій П-6, П-7.
Судами встановлено, що приймання вантажу проведено
вантажоодержувачем відповідно до вимог вказаних Інструкцій та
положень договору № 245 від 08.01.2003.
За результатами приймання коксу доменного по кількості був
складений акт приймання № 31 від 02.05.2003 про виявлення
нестачі коксу у кількості 2,1 тн.
Умовами договору № 245 встановлено, що взаємовідносини по
нестачі регулюються між сторонами за договором без участі
вантажовідправника.
Відповідно до ст. 162 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
одностороння відмова
від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не
допускається.
Господарські суди дійшли вичерпних юридичних висновків щодо
встановлення обставин справи і правильно застосували до спірних
правовідносин сторін норми матеріального права.
Відтак, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду є
законною та обгрунтованою, а доводи касаційної скарги
безпідставними.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
11.02.2004 у справі № 40/606 залишити без змін, касаційну скаргу
без задоволення.