ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.05.2004 Справа N 6/468
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши касаційну Акціонерного товариства закритого
скаргу типу “ДФ”, м. Дніпропетровськ
на постанову від 15.12.2003
Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі № 6/468
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Приватної фірми “О”, м. Харків
до Акціонерного товариства закритого
типу “ДФ”, м. Дніпропетровськ
про стягнення 271 823,86 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
16.10.03 позов Приватної фірми “О” до АТЗТ “ДФ” про стягнення
боргу в сумі 43701,31 грн., 2983,28 грн. пені, 639, 27 грн.
річних задоволено частково.
На користь позивача стягнуто основну суму боргу 43701,91 грн.,
639,27 річних, у стягненні пені відмовлено, з огляду на те, що
сторони не визначили розмір пені, не визначено конкретний період
дії облікової ставки Національного Банку України.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 15.12.03 рішення місцевого суду змінено, позов в частині
стягнення пені в сумі 2983,28 грн. задоволено.
Апеляційна інстанція мотивувала своє рішення посиланнями на
Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання
грошових зобов'язань” ( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
. Умови укладеного сторонами
спору договору від 23.07.03 стосовно стягнення пені не
суперечать вказаному Закону.
Постанову апеляційної інстанції оскаржує ЗАТ “ДФ”, яка вважає,
що апеляційна інстанція зробила неправильний висновок про
наявність в додатковій угоді до договору згоди сторін на сплату
відповідачем позивачеві пені в розмірі подвійної облікової
ставки Національного Банку України.
Скаржник просить скасувати постанову, рішення місцевого суду
залишити без змін.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Додатковою угодою до договору № 000720 укладеною сторонами
23.07.03 (пункт 51) встановлено, що в разі несвоєчасності оплати
отриманого товару покупець сплачує поставщику пеню в розмірі
подвійної ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день
простроченого платежу.
Згідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне
виконання грошових зобов'язань” ( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
розмір пені
обчислюється від суми простроченого платежу та не може
перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку
України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Місцевим та апеляційним судами встановлено, що АТЗТ “ДФ” на
виконання своїх зобов'язань не розрахувалася повністю за
отриманий від позивача товар. За таких обставин, апеляційна
інстанція обґрунтовано задовольнила вимоги позивача про
стягнення з відповідача пені у розмірі, що не перевищує
подвійної ставки Національного Банку України, що діяла у період
за який стягується пеня. Розрахунок пені міститься в матеріалах
справи і відповідає умовам укладеного сторонами договору.
Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану
Дніпропетровським апеляційним судом обставинам справи такою, що
ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і
підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.12.03
у справі № 6/468 без змін.