ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.05.2004 Справа N 6/174
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -
головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач) і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
Торгово-промислової фірми "ХХХ", м. Н-ськ (далі - ТОВ ТПФ "ХХХ")
на рішення господарського суду міста Києва від 17.04.2003
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
18.02.2004
зі справи № 6/174
за позовом Управління охорони пам'яток історії, культури та
історичного середовища Н-ської міської державної адміністрації, м.
Н-ськ (далі - Управління охорони пам'яток історії)
до ТОВ ТПФ "ХХХ",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на
стороні позивача, - Ч-ська районна у місті Н-ську державна
адміністрація,
про розірвання договору купівлі-продажу.
Судове засідання проведено за участю представників:
Управління охорони пам'яток історії: А.А.А.,
ТОВ ТПФ "ХХХ": Б.Б.Б.,
Ч-ської районної в місті Н-ськ державної адміністрації: В.В.В.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.04.2004 розгляд
касаційної скарги було відкладено на 11.05.2004.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.04.2003 (суддя
Ковтун С.А.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 18.02.2004 (колегія суддів у
складі: головуючий - суддя Алданова С.О., судді Сотнікова С.В. і
Дикунська С.Ф.) позов задоволено: розірвано договір
купівлі-продажу приміщення площею 402,9 кв.м. другого та третього
поверхів будинку № 99 по вул. С-ного у м. Н-ську, укладений
представництвом Фонду державного майна в Ч-ському районі м. Н-ська
та ТОВ ТПФ "ХХХ"; вилучено у ТОВ ТПФ "ХХХ" приміщення другого та
третього поверхів зазначеного будинку; з ТОВ ТПФ "ХХХ" стягнуто
судові витрати.
У прийнятті названих рішення і постанови судові інстанції виходили
з того, що відповідачем у справі не виконувалися вимоги охоронних
зобов'язань щодо пам'ятки історії та культури, якою є відповідний
будинок.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ ТПФ
"ХХХ" просить оскаржувані судові рішення скасувати і прийняти нове
рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Касаційну скаргу
мотивовано посиланням на те, що попередніми судовими інстанціями
помилково застосовано до спірних правовідносин Закон УРСР "Про
охорону і використання пам'яток історії та культури" ( 3600-09 ) (3600-09)
,
оскільки на момент їх виникнення був чинний Закон України "Про
охорону культурної спадщини" ( 1805-14 ) (1805-14)
, яким не передбачено
вилучення відповідних пам'яток у власника.
У запереченні на касаційну скаргу Управління охорони пам'яток
історії просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а
касаційну скаргу - без задоволення. В обгрунтування заперечення
назване Управління посилається на невиконання відповідачем
зобов'язань за спірним договором купівлі-продажу, а також на
приписи статей 20 і 21 Закону України "Про охорону культурної
спадщини" ( 1805-14 ) (1805-14)
.
У відзиві на касаційну скаргу Ч-ська районна у м. Н-ську державна
адміністрація також просить залишити оскаржувані судові рішення
без змін з посиланням на Закон УРСР "Про охорону і використання
пам'яток історії та культури" ( 3600-09 ) (3600-09)
, який був чинний на час
укладання охоронних зобов'язань, тоді як Закон України "Про
охорону культурної спадщини" ( 1805-14 ) (1805-14)
зворотної сили не має.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним
чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями
фактичних обставин справи правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представників сторін та третьої особи, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення
касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
-згідно з наказом Комітету охорони і реєстрації пам'яток історії,
культури та історичного середовища Н-ської міської державної
адміністрації від 16.05.1994 № 10 будинок № 99 по вул. С-ного у м.
Н-ську віднесено до пам'яток історії та культури м. Н-ська;
-на підставі статті 20 Закону УРСР "Про охорону і використання
пам'яток історії та культури" ( 3600-09 ) (3600-09)
Управлінням охорони
пам'яток історії і ТОВ ТПФ "ХХХ" 10.12.1998 укладено охоронні
зобов'язання № 206, які передбачали обов'язки названого товариства
щодо збереження частини будинку № 99 по вул. С-ного у м. Н-ськ, а
саме 402,9 кв.м. (другий і третій поверхи), які перебували в його
користуванні;
-відповідно до пунктів 2, 17 цих охоронних зобов'язань ТОВ ТПФ
"ХХХ" зобов'язалося забезпечувати режим утримання частини
пам'ятки, а також здійснити реконструкцію всього будинку та
опоряджувальні роботи на прилеглій території згідно із
затвердженою проектно-кошторисною документацією у строк з 1999 по
2001 рік;
-за пунктом 17 охоронних зобов'язань з метою дотримання строків
реконструкції приміщення було встановлено обов'язок ТОВ ТПФ "ХХХ"
повідомити Фонд державного майна України та орган виконавчої влади
Ч-ського району м. Н-ська у разі відчуження приміщення на протязі
двох років після підписання відповідного договору. Порушення ТОВ
ТПФ "ХХХ" цієї умови встановлено рішенням суду зі справи № 5/237;
-у примітці до пункту 3 охоронних зобов'язань зазначено, що у разі
зміни користувача або власника новий користувач або власник бере
на себе виконання всіх вимог даного охоронного зобов'язання;
-10.08.2000 ТОВ ТПФ "ХХХ" на підставі договору купівлі-продажу,
укладеного ним з представництвом Фонду державного майна в Ч-ському
районі м. Н-ська, придбало частину зазначеного будинку, а саме
402,9 кв.м.;
-одним з обов'язків ТОВ ТПФ "ХХХ", взятих ним на себе згідно з
договором купівлі-продажу, є виконання умов охоронних зобов'язань
від 10.12.1998 № 206, контроль за виконанням яких здійснюється
Управлінням охорони пам'яток історії. Відтак обов'язки за
охоронними зобов'язаннями є складовою частиною обов'язків ТОВ ТПФ
"ХХХ" за договором купівлі-продажу;
-за пунктом 7.3 договору купівлі-продажу порушення умов цього
договору є підставою для розірвання спірного договору;
-згідно з пунктом 16 зазначених охоронних зобов'язань у випадку
порушення ТОВ ТПФ "ХХХ" зобов'язання, при якому пам'ятка історії
та культури утримується не у відповідності з характером
призначення і їй заподіюється пошкодження, в результаті чого
пам'ятці загрожує часткове або повне знищення, вона підлягає
вилученню у ТОВ ТПФ "ХХХ";
-01.11.2001 Управлінням охорони пам'яток історії було проведено
технічний огляд другого та третього поверхів будинку № 99 по вул.
С-ного у м. Н-ську, за результатами якого складено акта. Згідно з
цим актом технічний стан пам'ятки, стан зовнішніх і внутрішніх
архітектурно-конструктивних і декоративних елементів його частини
є незадовільним і частково аварійним;
-наведені у згаданому акті висновки щодо технічного стану
приміщення ТОВ ТПФ "ХХХ" не оспорює, а також не заперечує, що
зазначені в пункті 17 охоронних зобов'язань дії з реконструкції
пам'ятки історії і культури у визначений термін ним здійснені не
були;
-посилання ТОВ ТПФ "ХХХ" на те, що в період складання акта від
01.11.2001 воно не було власником відповідної частини приміщення
попередніми судовими інстанціями не взято до уваги, тому що не
може бути доказом відсутності вини ТОВ ТПФ "ХХХ" у невиконанні ним
договірних зобов'язань, оскільки його дії судом визнано
неправомірними, а договір міни судом визнано недійсним;
-Управлінням охорони пам'яток історії подано фотознімки
приміщення, з яких вбачається руйнування пам'ятки історії та
культури;
-відповідно до пункту 7.4 згаданого договору купівлі-продажу
наслідком невиконання охоронних зобов'язань є розірвання договору.
Згідно із статтею 161 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, що був чинним на час розгляду даної справи судами
попередніх інстанцій, зобов'язання повинні виконуватися належним
чином і в установлений строк відповідно до вказівки, зокрема,
закону й договору.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, на час укладення
охоронних зобов'язань від 10.12.1998 № 206, обов'язки за якими є
складовою частиною обов'язків за договором купівлі-продажу від
10.08.2000, був чинним Закон УРСР "Про охорону і використання
пам'яток історії та культури" ( 3600-09 ) (3600-09)
. Статтею 25 цього Закону
( 3600-09 ) (3600-09)
передбачено можливість вилучення пам'яток історії та
культури у підприємств, організацій установ в разі використання їх
не за призначенням і якщо пам'яткам загрожує знищення або
псування. Можливість розірвання договору купівлі-продажу
приміщення за наявності певних умов передбачена цим договором,
зокрема пунктом 7.3. Наявність відповідних умов з достатньою
повнотою встановлена попередніми судовими інстанціями.
Набрання чинності Законом України "Про охорону культурної
спадщини" ( 1805-14 ) (1805-14)
, норми якого інакше регулюють договірні
відносини, ніж норми, що діяли в момент укладення охоронних
зобов'язань, не скасовує дії останніх, оскільки названий Закон
( 1805-14 ) (1805-14)
не має зворотної сили та не застосовується до
правовідносин, які виникли до набрання ним чинності. З урахуванням
наведеного доводи касаційної скарги не можуть бути взяті до уваги,
а правових підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не
вбачається.
Керуючись статтями 111-9, 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Києва від 17.04.2003 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
18.02.2004 зі справи №6/174 залишити без змін, а касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислової фірми
"ХХХ" - без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь