ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.05.2004 Справа N 14/504
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.-
головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач) і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства
"ХХХ", смт. Ч-ськ Н-ської області (далі - СФГ "ХХХ")
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від
23.02.2004
зі справи № 14/504
за позовом Н-ського обласного відділення Українського державного
фонду підтримки селянських (фермерських) господарств, м. Н-ськ
(далі - Н-ське відділення Державного фонду підтримки СФГ)
до СФГ "ХХХ"
про стягнення 10000,00 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
СФГ "ХХХ": не з'явився,
Н-ського відділення Державного фонду підтримки СФГ: А.А.А.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.12.2003
(суддя Іваницький О.Т.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивовано посиланням на те, що Н-ське відділення
Державного фонду підтримки СФГ відповідно до статей 32, 33
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -
ГПК України), статті 210 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
(далі - ЦК) не подало належних доказів на
обґрунтування позовних вимог і не довело ті обставини, на які
посилається як на підставу своїх вимог, а також з посиланням на
інші рішення судів у справах №14/514 та №11/14, якими встановлено,
що фінансова допомога у 1995-2001 роках надавалась на
безповоротній основі, і це не потребує доказування у даній справі.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
23.02.2004 (суддя Могилєвкін Ю.О., - головуючий, судді Пушай В.І.,
Плужник О.В.) назване рішення скасовано, позов задоволено
частково: з СФГ "ХХХ" на користь Н-ського відділення Державного
фонду підтримки СФГ стягнуто 5000,00 грн. та судові витрати; в
іншій частині позову відмовлено.
Постанову мотивовано посиланням на те, що умовами договору про
надання фінансової допомоги фермерському господарству від
25.11.1998 передбачено повернення спірної суми фінансової допомоги
Українському державному фонду підтримки селянських (фермерських)
господарств у строки встановлені цим договором. Надання фінансової
допомоги на безповоротній основі чинним законодавством не
передбачено. Рішення господарських судів у справах №14/514 та
№11/14, на які посилається місцевий господарський суд, не прийнято
до уваги з огляду на те, що підставою для відмови в задоволенні
позовів у цих справах стали пропуск строку позовної давності та
визнання недійсним договору про переведення боргу. Крім того, у
вирішенні відповідних спорів не надавалася оцінка згаданому
договору від 25.11.1998.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України СФГ
"ХХХ" просить постанову апеляційної інстанції скасувати і залишити
без змін рішення місцевого господарського суду, посилаючись на те,
що апеляційний господарський суд не взяв до уваги постанови Вищого
господарського суду України у справах №14/514 та №11/14, якими
встановлено, що фінансова допомога фермерським господарствам в
період з 1995 до 2001 року надавалася на безповоротній основі, та
порушив Закон України "Про державний бюджет України"
(( 126/95-ВР ) (126/95-ВР)
, ( 96/96-ВР ) (96/96-ВР)
, ( 404/97-ВР ) (404/97-ВР)
, ( 796/97-ВР ) (796/97-ВР)
,
( 378-14 ) (378-14)
, ( 1458-14 ) (1458-14)
, ( 2120-14 ) (2120-14)
) і наказ Міністерства
фінансів України "Про запровадження нової бюджетної класифікації
України" ( v0265201-97 ) (v0265201-97)
від 03.12.97 № 265.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним
чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Представник СФГ "ХХХ" у судове засідання не з'явився.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями
фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представника позивача Вищий господарський суд України дійшов
висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги
з огляду на таке.
Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- Український державний фонд підтримки селянських (фермерських)
господарств та СФГ "ХХХ" уклали договір про надання фінансової
допомоги фермерському господарству від 25.11.98 (далі - Договір);
- за умовами Договору Український державний фонд підтримки
селянських (фермерських) господарств зобов'язався надати СФГ "ХХХ"
фінансову допомогу в сумі 10000,00 грн. на придбання
товарно-матеріальних цінностей, а СФГ "ХХХ" зобов'язалося
повернути отриману суму;
- відповідно до пункту 1.2 Договору СФГ "ХХХ" зобов'язалося
використати фінансову допомогу на придбання кормів для тварин
(шрот соняшниковий) та повернути отриману суму в розмірі 10000,00
грн. у такі строки: до 25.12.99 - 5000,00 грн., до 25.11.2000 -
5000,00 грн.;
- Український державний фонд підтримки селянських (фермерських)
господарств та Н-ське відділення Державного фонду підтримки СФГ
уклали угоду про уступку права вимоги від 01.09.2003 (далі -
Угода)
- відповідно до умов Угоди Український державний фонд підтримки
селянських (фермерських) господарств передав, а Н-ське відділення
Державного фонду підтримки СФГ прийняло право вимоги за Договором;
- відповідно до пункту 7 Угоди уступка права вимоги не тягне за
собою зміни умов Договору;
- згідно з рішенням апеляційної та касаційної інстанцій у справах
№14/514 та №11/14 фінансову допомогу, надану фермерському
господарству, визнано безповоротною, в задоволенні позовів
відмовлено.
Додатково апеляційним господарським судом встановлено, що
- місцевий господарський суд не досліджував судових рішень у
справах № 14/514 та №11/14 та не звернув уваги на те, що підставою
відмови в позовах у зазначених справах були пропуск строку
позовної давності та визнання недійсним договору про перевід
боргу;
- у вирішенні зазначених спорів не надавалася оцінка Договору і в
установленому порядку його не було визнано недійсним, а
безповоротною визнано фінансову допомогу, надану за іншими
договорами та в інші строки ;
- позивачем без поважних причин пропущено строк позовної давності
для стягнення заборгованості в сумі 5000,00 грн., оскільки термін
повернення отриманої суми в зазначеному розмірі визначений
Договором до 25.12.1999. Право на позов виникло 26.12.1999, а
позов подано 18.11.2003, тобто з пропуском строку позовної
давності;
Причиною спору, на думку позивача, стало невиконання СФГ "ХХХ"
умов договору про надання фінансової допомоги фермерському
господарству та відмова останнього повернути спірну суму.
Правове регулювання надання фінансової допомоги селянським
(фермерським) господарствам здійснюється Законом України "Про
фермерське господарство" ( 2009-12 ) (2009-12)
, яким передбачено, що кошти
фінансової підтримки надаються фермерським господарствам на
зворотній і безповоротній основі в залежності від цілей їх надання
і використання.
Законом України "Про селянське (фермерське) господарство"
( 2009-12 ) (2009-12)
, який був чинним на час укладення Договору
передбачалося, що підтримка надавалася у напрямках, визначених
положеннями цього Закону ( 2009-12 ) (2009-12)
та на інші цілі передбачені
Статутом фонду, яким передбачено надання фермерам фінансової
допомоги лише на зворотній основі. Таким чином, зважаючи на
встановлені попередніми судовими інстанціями обставини справи,
Вищий господарський суд України погоджується з висновком
апеляційного господарського суду про те, що надання фінансової
допомоги на придбання кормів для тварин на безповоротній основі,
чинним законодавством не передбачено.
З огляду на встановлений апеляційною інстанцією пропуск строку
позовної давності правильним є висновок суду апеляційної інстанції
про відмову в задоволенні позову щодо стягнення заборгованості в
сумі 5000,00 грн. термін повернення якої закінчився у 1999 році.
Що ж до позовних вимог в частині повернення отриманої допомоги в
сумі 5000,00 грн., наданої строком до 25.11.2000, то із
встановлених попередніми судовим інстанціями обставин справи
вбачається, що ці вимоги підлягають задоволенню, оскільки за
умовами Договору фінансова допомога надавалася СФГ "ХХХ" на
зворотній основі, що не суперечить вимогам чинного законодавства.
Не відповідає встановленим судовими інстанціями обставинам справи
й послання скаржника на преюдиційність рішень господарського суду
у справах № 14/514 та №11/14, оскільки підставою для відмови в
позовах у зазначених справах були пропуск строку позовної давності
та визнання недійсним договору про перевід боргу. Крім того, у
вирішенні зазначених спорів не надавалася оцінка Договору, а
безповоротною визнано фінансову допомогу, надану за іншими
договорами та в інші періоди.
Тому, на думку колегії суддів Вищого господарського суду України,
апеляційною інстанцією правомірно скасовано рішення місцевого
господарського суду.
З урахуванням наведеного постанова Харківського апеляційного
господарського суду від 23.02.2004 підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 111-9, 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні касаційної скарги селянського (фермерського)
господарства "ХХХ" відмовити.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
23.02.2004 зі справи № 14/504 залишити без змін.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь