ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
11.05.2004                                        Справа N 24/80
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
                       Кочерової Н.О. - головуюча,
                       Рибака В.В.,
                       Черкащенка м. М.
 
за участю представників сторін:
 
від позивача           Рещук О.М. (довіреність № 70/10/010 від
                       12.01.2004р.), Нікітенко м. О.
                       (довіреність № 224/10/010 від
                       14.01.2004р.);
 
від відповідача        Остапенко В.С. (довіреність № 144 від
                       07.05.2004р.), Ефименко О.В.
                       (довіреність№ 145 від 07.05.2004р.)
 
розглянувши матеріали  ЗАТ “Бархан”
касаційної скарги
 
на постанову           від 30.01.2004 Запорізького апеляційного
                       господарського суду
 
у справі               № 24/80 господарського суду Запорізької
                       області
 
за позовом             прокурора Ленінського району м. Запоріжжя
                       в інтересах ДПІ в Ленінському районі
                       м. Запоріжжя
 
до                     ЗАТ “Бархан”
 
про   звернення стягнення на активи на суму 108097 грн.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  господарського суду Запорізької області від 27.10.2003
у  справі № 24/80 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя в позові
відмовлено  з  тих  підстав, що сума податкового  боргу,  яка  є
предметом  судового  розгляду по даній  справі  є  узгодженою  з
моменту  набрання законної сили рішення господарського  суду  по
справах  №  1/7/858  та  №  1/7/859 у зв’язку  з  цим,  не  може
стягуватись в судовому порядку.
 
Постановою  Запорізького  апеляційного господарського  суду  від
30.01.2004   зазначене   рішення  господарського   суду   першої
інстанції скасовано, в позові відмовлено з тих підстав, що судом
невірно  були застосовані при ухваленні рішення ст.  ст.  7,  10
Закону  України  “Про  порядок погашення  зобов'язань  платників
податків   перед  бюджетами  та  державними  цільовими  фондами”
( 2181-14  ) (2181-14)
          від 21.12.2000 № 2181-ІІІ при визначенні  в  його
мотивувальній  частині, що відповідно до  вимог  п.п.  7.2,  7.4
ст. 7, ст. 10 зазначеного Закону ДПІ повинна приймати самостійно
заходи  по  стягненню заборгованості по узгодженому  податковому
зобов’язанню.
 
У  поданій  касаційній  скарзі ЗАТ  “Бархан”  просить  скасувати
постанову  апеляційного суду як таку, що прийнята  з  порушенням
норм  матеріального права, зокрема п.п. 3.1.1 ст. 3  та  п.  1.6
ст.  1  Закону  України № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
          від  21.12.2000;
залишити без зміни рішення господарського суду першої інстанції.
 
Судова  колегія розглянувши наявні матеріали справи,  вислухавши
пояснення   та  заперечення  представників  сторін  в   судовому
засіданні,  перевіривши повноту встановлення  апеляційним  судом
обставин  справи  та  вірне  застосування  судом  до  них   норм
матеріального  і  процесуального права прийшла до  висновку  про
наявність  правових  підстав для задоволення  касаційної  скарги
виходячи з наступного.
 
Матеріалами  справи  підтверджується і це  встановлено  судовими
інстанціями,  що  спірні  податкові  зобов’язання  ЗАТ  “Бархан”
м.  Запоріжжя  є  узгодженими відповідно до абз.  5  п.п.  5.2.4
п.  5.2  ст.  5  Закону  України №  2181-ІІІ  ( 2181-14  ) (2181-14)
          від
21.12.2000.
 
Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
         від
21.12.2000 примусове стягнення, це звернення стягнення на активи
платника  податків  у рахунок погашення його податкового  боргу,
без попереднього узгодження його суми таким платником податків.
 
Можливість  такого  стягнення  передбачена  п.п.  3.1.1  ст.   3
зазначеного Закону.
 
Отже,  для задоволення позову про примусове стягнення активів  в
судовому  порядкуё  крім  наявності податкового  боргу  потрібна
відсутність  узгодження  такого  боргу,  тобто  невизнання  його
платником податків.
 
По узгодженому податковому боргу нема підстав для стягнення його
в судовому порядку, оскільки відсутній предмет спору.
 
Виходячи  з  вимог  п.п. 7.2, 7.4 ст. 7, ст. 10  Закону  України
№  2181  ( 2181-14 ) (2181-14)
         від 21.12.2000 в цьому випадку  податковий
орган  самостійно  приймає  заходи  по  стягненню  коштів,   які
перебувають  у  власності платника податків або здійснює  продаж
таких активів у рахунок погашення податкового боргу.
 
Зазначене свідчить про невірне застосування апеляційним судом до
встановлених  обставин норм матеріального  права  і  є  правовою
підставою для задоволення касаційної скарги.
 
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10,  111-11  Господарського процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу ЗАТ “Бархан” м. Запоріжжя задовольнити.
 
Постанову  Запорізького  апеляційного  господарського  суду  від
30.01.2004 у справі № 24/80 скасувати.
 
Рішення господарського суду Запорізької області від 27.10.2003 у
справі № 24/80 залишити без зміни.