ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.05.2004 Справа N 24/278
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М., Палій В.М.
за участю представника заявника А.А.А. (дов. від 07.05.04),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
приватного підприємства "XXX"
на ухвалу від 21 травня 2003 року господарського суду
м. Києва
у справі № 24/278
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "YYY"
до товариства з обмеженою відповідальністю "ZZZ"
про стягнення 30 000 дол. США,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою від 21 травня 2002 року господарського суду м. Києва
(суддя В.Шидловська) провадження у справі припинено на підставі
пункту 7 статті 80 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
В апеляційному порядку ухвала не переглядалася.
Приватне підприємство "XXX", яке не є учасником судового процесу,
зазначену ухвалу просить скасувати, посилаючись на те, що місцевий
господарський суд ухвалив рішення, що стосується його прав і
обов'язків.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового
засідання, проте право на подання відзиву на касаційну скаргу вони
не використали і їх представники в судове засідання не з'явилися.
Перевіривши застосування господарським судом м. Києва норм
процесуального закону, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою
відповідальністю "YYY" подало позов про стягнення суми боргу в
розмірі 30 000 дол. США, обґрунтовуючи власні вимоги невиконанням
відповідачем умов договору фінансового займу від 26 червня 2001
року № 09/06-01(FZ-UKR) та договором поручительства від 8 квітня
2002 року № 1/08.
Вирішуючи спір по суті, місцевий господарський суд припинив
провадження у справі в зв'язку з укладанням сторонами мирової
угоди.
За змістом статті 78 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
якщо сторони мають намір укласти мирову угоду, вони
викладають її умови в адресованій господарському суду письмовій
заяві, яка має бути долучена судом до справи. Ці заяви
підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома
сторонами.
В порушення вимог цієї статті в матеріалах справи така заява
сторін, як і додаток № 1 до мирової угоди від 21 травня 2002 року
№ 1, відсутні.
З тексту затвердженої судом мирової угоди від 21 травня 2002 року
№ 1 вбачається, що ним врегульовані відносини з передачі майна
згідно додатку № 1, яке є власністю боржника на підставі договору
купівлі-продажу від 8 квітня № 01/04/02 та додатку № 1 від 8
квітня 2002 року.
Приватне підприємство "XXX" подало суду касаційної інстанції
рішення від 15 вересня 2003 року господарського суду
Кіровоградської області у справі № 8/188, відповідно до якого
договір купівлі-продажу майнового комплексу від 16 травня 2002
року за № 01/04/02, який був укладений між товариством з обмеженою
відповідальністю "ZZZ" і товариством з обмеженою відповідальністю
"QQQ", визнаний недійсним з моменту його укладання.
Угоди, які містять порушення закону, не породжують будь-яких
бажаних сторонами результатів, незалежно від рішення суду і волі
сторін та їх вини в укладенні протизаконної угоди.
Затверджуючи мирову угоду, місцевий господарський суд в порушення
вимог статті 78 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
не з'ясовував чи не порушують її умови чиї - небудь
права і охоронювані законом інтереси та не врахував, що її предмет
- передача майна у власність іншій особі - не стосувався прав і
обов'язків сторін щодо предмету позову в даній справі - стягнення
грошових коштів.
Приватне підприємство "XXX" обгрутовує подання касаційної скарги
правом власності на спірне майно, яке ця особа набула на підставі
угоди купівлі-продажу, і доводить ці обставини поданими
примірниками рішення від 6 серпня 2003 року H-ського районного
суду м. Кіровограда, рішення від 15 вересня 2003 року
господарського суду Кіровоградської області у справі № 8/188,
договору купівлі-продажу від 4 листопада 2002 року.
За змістом статті 111-10 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення місцевого господарського суду підлягає
у будь-якому випадку скасуванню, якщо його прийнято стосовно прав
і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.
Сплачене приватним підприємством "XXX" платіжним дорученням від 26
листопада 2003 року № 4738 державне мито в сумі 820 грн. підлягає
поверненню на підставі статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України
"Про державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
, оскільки з касаційної скарги на
ухвалу суду про припинення провадження у справі державне мито не
справляється.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу приватного підприємства "XXX" задовольнити.
Ухвалу від 21 травня 2002 року господарського суду м. Києва у
справі № 24/278 скасувати, справу передати на новий розгляд до
господарського суду м. Києва.
Видати приватному підприємству "XXX" довідку на повернення з
державного бюджету України 820 (вісімсот двадцяти) грн.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій