ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.05.2004 Справа N 23/232-03-7173
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.Г., - головуючого,
Рибака В.В.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши ДПІ у Суворовському районі м. Одеси
матеріали касаційної
скарги
на постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 03.12.2003
у справі Одеської області
господарського суду
за позовом ВАТ “Шкірсировинний завод”
до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси;
УДК у Одеській області
про стягнення з Державного бюджету України бюджетної
заборгованості по ПДВ на загальну суму 525 987,00 грн.,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача: не з'явився
- відповідача: не з'явився
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2003 року ВАТ “Шкірсировинний завод” звернулось до
суду з позовом про стягнення з ДПІ у Суворовському районі
м. Одеси та УДК у Одеській області бюджетної заборгованості з
ПДВ на суму 525987,00 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 16.10.2003
(суддя С.В. Владимиренко) позов задоволено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
03.12.2003 рішення суду залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ДПІ у Суворовському районі
м. Одеси подала касаційну скаргу в якій просить скасувати
попередні судові рішення та ухвалити нове рішення, яким в позові
відмовити.
В обґрунтування своїх вимог податкова інспекція посилається на
те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права, що призвело до прийняття незаконних
рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій позивач звернувся до
господарського суду з позовом про стягнення з Держбюджету
України бюджетної заборгованості по ПДВ за лютий, березень,
жовтень, грудень 2002р. в сумі 525987,00 грн. шляхом
перерахування цієї суми на його рахунок в установі банку.
Згідно пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про ПДВ”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі, коли за результатами звітного періоду сума
визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне
значення, така сума підлягає відшкодуванню з Держбюджету України
протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Відповідно до приписів ст. 4 Указу Президента України “Про деякі
зміни в оподаткуванні” ( 857/98 ) (857/98)
якщо сума від'ємного значення
податку не погашається сумами податкових зобов'язань, що виникли
протягом трьох наступних звітних періодів, така сума підлягає
відшкодуванню з Держбюджету України на умовах, визначених
законодавством, протягом місяця, що настає після виникнення
від'ємного значення податку.
Законом України “Про ПДВ” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено право
платника податку у будь-який момент після виникнення бюджетної
заборгованості звернутись до суду з позовом про стягнення коштів
з бюджету.
Судами встановлено, що податкові декларації за лютий, березень,
жовтень, грудень 2002 року, розрахунки експортного
відшкодування, які подані у відповідності до ст. 8 Закону
України “Про ПДВ” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, свідчать про бюджетну
заборгованість у сумі 525987,00 грн.
Відповідно до п.п. 7.7.1. п. 7.7 ст 7 Закону України “Про ПДВ”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
підставою для отримання відшкодування ПДВ є тільки
податкові декларації за звітний період, тому посилання
вўдповўдача на перевірки декларацій є безпідставними.
Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновками
Одеського апеляційного господарського суду щодо правомірного
відшкодування позивачу бюджетної заборгованості у зазначеній
вище сумі.
З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що відповідно до
вимог Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
постанова апеляційної інстанції ґрунтується на всебічному,
повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають
суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам
матеріального та процесуального права, а доводи касаційної
скарги не спростовують висновку суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
03.12.2003 у справі № 23/232-03-7173 залишити без змін.