ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.05.2004 Справа N А-27/339-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.А., - головуючого,
Рибака В.В.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали Куп’янської ОДПІ Харківської області
касаційної скарги
на постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 21.11.2003
у справі Харківської області
господарського суду
за позовом ЗАТ “АГРОТОН”
до Куп’янської ОДПІ Харківської області
про визнання недійсним рішення,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача: Чернишов А.В. – голова правління ЗАТ “АГРОТОН”
- відповідача: Гузенко С.М. – за довіреністю № 5030/10/10-023
від 07.05.2004;
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2003 ЗАТ “АГРОТОН” вернулось до суду з позовом про
визнання недійсним рішення Куп’янської ОДПІ Харківської області.
Рішенням господарського суду Харківської області від 02.10.2003
в позові відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
21.11.2003 рішення господарського суду скасовано. Позов
задоволено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач подав
касаційну скаргу в якій просить дану постанову скасувати та
ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що судом
неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело
до прийняття незаконної постанови.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій позивачем по
експортному контракту № 11/111 від 11.11.02 р. було відвантажено
РУСП “СГЦ “Западний” (Республіка Беларусь) шрот з насіння
соняшника на загальну суму 52125,00 дол. США.
Виручка в іноземній валюті у термін, зазначений в контракті, а
також протягом 90 днів з дати експорту шроту на валютний рахунок
позивача не зарахована.
В зв’язку з чим позивачем були порушені терміни розрахунків у
сфері ЗЕД.
Відповідно до приписів ст. 4 Закону України “Про порядок
здійснення розрахунків в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2
цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день
прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми не одержаної
виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній
валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним
курсом Національного банку України на день виникнення
заборгованості.
Виходячи з наведеного колегія суддів погоджується з висновками
судів попередніх інстанцій, що оскільки позов до нерезидента про
стягнення заборгованості в іноземній валюті позивач подав після
закінчення 90 днів, то підстав для зупинення нарахування пені до
подачі позову не було.
Відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181 від 21.12.2000, цей Закон є
спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює
порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед
бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів
(обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне
пенсўйне страхування та внески на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних
санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими
органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної
діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів
стягнення.
Частиною 5 ст. 4 Закону України “Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
передбачено, що
державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних
перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену
цією статтею.
Згаданий Закон не є спеціальним законом з питань оподаткування.
Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
( 2181-14 ) (2181-14)
встановлено, що підставою для виникнення
зобов'язання перед бюджетом може бути рішення суду, податкове
повідомлення та податкова декларація.
За таких обставин Харківський апеляційний господарський суд
прийшов до вірного висновку, що стягнення пені за порушення
термінів розрахунків у сфері ЗЕД можливо лише за рішенням суду.
З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що відповідно до
вимог Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на
всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин
справи, які мають суттєве значення для вирішення спору,
відповідає нормам матеріального та процесуального права, а
доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
21.11.2003 у справі № А-27/339-03 залишити без змін.