ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.05.2004 Справа N 6/355
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -
головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
за участю представників сторін:
позивача - А.А.А.,
відповідача - не з'яв.,
розглянувши касаційну скаргу H-ського державного об'єднання з
виробництва валків, м. Н-ськ Луганської області (далі -
об'єднання)
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 19.11.2003 p.
зі справи № 6/355
за позовом об'єднання
до відкритого акціонерного товариства "XXX", м. Р-ськ (далі - ВАТ
"XXX")
про стягнення 337837,48 грн.
ВСТАНОВИВ:
Об'єднання звернулося до господарського суду Дніпропетровської
області з заявою про зміну порядку та способу виконання рішення
арбітражного суду Дніпропетровської області від 11.07.2000 зі
справи № 6/355 шляхом звернення стягнення на активи ВАТ "XXX" на
загальну суму 399606,48 грн. Заяву мотивовано відсутністю на
рахунку ВАТ "XXX" відповідних коштів, які має бути стягнуто на
виконання рішення арбітражного суду Дніпропетровської області від
11.07.2000.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
22.07.2003 (суддя Коваленко О.О.) змінено порядок та спосіб
виконання названого рішення та звернуто стягнення на активи ВАТ
"XXX" на загальну суму 399606,48 грн. Цю ухвалу мотивовано тим, що
заперечення відповідача про неотримання ним копії заяви про зміну
порядку та способу виконання рішення спростовується наданим
позивачем оригіналом квитанції про надіслання відповідного
документа; порушення справи про банкрутство відповідача є
підтвердженням факту відсутності на його рахунку коштів.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
19.11.2003 (судова колегія у складі: Ясир Л.О. - головуючий, судді
Коршун А.О. і Чимбар Л.О.) названу ухвалу скасовано і відмовлено
об'єднанню у задоволенні його заяви про зміну порядку та способу
виконання рішення від 11.07.2000 зі справи № 6/355. Постанову
мотивовано тим, що позивачем не надано суду доказів відсутності
коштів на банківському рахунку відповідача на день звернення з
заявою про зміну порядку та способу виконання рішення чи звернення
позивача за примусовим виконанням рішення до державної виконавчої
служби; до того ж питання щодо зміни порядку та способу виконання
судового рішення вирішується у межах строку, встановленого для
пред'явлення наказу до виконання, який позивачем пропущено, і йому
відмовлено у відновленні цього строку згідно з ухвалою
господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2002 у цій
же справі.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
об'єднання просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції,
а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Ухвалою Вищого
господарського суду України від 05.02.2004 касаційну скаргу
об'єднання повернуто на підставі пункту 4 частини першої статті
111-3 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у зв'язку з неподанням скаржником
документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених
порядку і розмірі.
Об'єднання повторно звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою від 18.02.2004 № 11/7 з тим же
проханням та з клопотанням про відновлення строку подання
касаційної скарги. Касаційну скаргу мотивовано тим, що надане
статтею 121 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
право змінити порядок та
спосіб виконання судового рішення не обмежується певним строком і
може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням
законної сили до його фактичного повного виконання.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 111-4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної
скарги.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями
фактичних обставин справи правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення
касаційної скарги з урахуванням такого.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від
11.07.2000 зі справи № 6/355 задоволено позов об'єднання та
стягнуто на його користь з ВАТ "XXX" 337837, 48 грн.
заборгованості за поставлену продукцію, 1700 грн. державного мита,
69 грн. судових витрат, всього - 339606, 48 грн., про що видано
наказ за цією ж датою;
- згідно з листом Я-ського територіально відокремленого без-
балансового відділення філії в м. Р-ську ВАТ "SSS" від 26.01.2001
№ 59-02/32, подану об'єднанням до установи банку платіжну вимогу
від 15.09.2000 на суму 339606, 48 грн. було повернуто банком без
виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку ВАТ "XXX";
- 08.05.2003 об'єднання звернулося із заявою про зміну порядку та
способу виконання рішення арбітражного суду Дніпропетровської
області від 11.07.2000 зі справи № 6/355 шляхом накладення арешту
на майно ВАТ "XXX" (в остаточній редакції заяви від 14.07.2003
висуваються вимоги про стягнення грошових коштів шляхом звернення
стягнення на майнові активи ВАТ "XXX" на загальну суму 399606,48
грн.).
Відповідно до частини першої статті 121 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або
роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд, який
видав виконавчий документ, залежно від обставин справи може
змінити спосіб та порядок виконання судового рішення.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи і на що обґрунтовано
звертає увагу суд апеляційної інстанції в постанові зі справи,
ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
21.11.2002 зі справи № 6/355 було залишено без розгляду заяву
об'єднання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення
наказу до виконання з посиланням на ненадання позивачем доказів
наявності поважних причин пропуску строку з 05.12.2001 по
18.09.2002. З огляду на пропущення строку для пред'явлення наказу
до виконання, який не було поновлено відповідно до вимог статті
119 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, питання про зміну порядку та способу
виконання рішення не може бути предметом судового розгляду.
Таким чином, судом апеляційної інстанції у розгляді справи
правильно застосовано норми матеріального і процесуального права і
обґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви про зміну порядку та
способу виконання судового рішення.
Керуючись статтями 111-9 , 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
19.11.2003 p. зі справи № 6/355 залишити без змін, а касаційну
скаргу H-ського державного об'єднання з виробництва валків - без
задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя В. Джунь