ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2004                                       Справа N 5/242

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого            Кочерової Н.О.,

суддів:                Рибака В.В.,

                       Черкащенка М.М.

за участю представників сторін:

від позивача           не з’явилися

від відповідача        не з’вилися

розглянувши матеріали  ДПІ у м. Чернівцях

касаційної скарги

на постанову           від 03.02.2004 Львівського апеляційного

                       господарського суду

у справі               № 5/242 господарського суду Чернівецької

                       області

за позовом             ДПІ у м. Чернівцях

до                     військової частини А-1028

про   примусове стягнення податкового боргу за рахунок активів

боржника

                       В С Т А Н О В И В:

ДПІ  у  м. Чернівцях звернулось з позовом до військової  частини

А-1028  про  примусове стягнення податкового  боргу  за  рахунок

активів боржника.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 24.11.2003

у  справі № 5/242 позивачу в позові відмовлено з тих підстав, що

відповідно  до ст. 5 Закону України “Про господарську діяльність

у Збройних силах України” стягнення за зобов’язаннями військових

частин не може бути звернено на майно, яке за нею закріплене.

Постановою  Львівського  апеляційного  господарського  суду  від

03.02.2004  зазначене  рішення  залишено  без  зміни  з  тих  же

підстав.

У поданій касаційній скарзі ДПІ у м. Чернівцях просить скасувати

рішення   та   постанову   зазначених   судових   інстанцій   та

задовольнити її позовні вимоги.

В  обгрунтування своїх вимог скаржник посилається  на  порушення

судовими  інстанціями норм матеріального права, зокрема,  ст.  4

Закону України “Про податок з власників транспортних засобів  та

інших  самохідних машин і механізмів” ( 1963-12 ) (1963-12)
        , ст. 1  Закону

України  “Про  систему оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
          від  25.06.91

№ 2151.

Судова  колегія розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши

юридичну оцінку судовими інстанціями обставин справи та  повноту

їх  встановлення, дослідивши правильність застосування ними норм

матеріального  та процесуального права прийшла до  висновку  про

наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної

скарги виходячи з наступного.

Згідно   ст.   4  Закону  України  “Про  податок   з   власників

транспортних  засобів та інших самохідних  машин  і  механізмів”

( 1963-12  ) (1963-12)
          від  11.12.91  № 1963-ХІІ  військові  частини  до

01.01.2000 користувались пільгою і не сплачували цього податку.

З  01.01.2000  цю  пільгу було скасовано  Законом  України  “Про

внесення  змін  до  деяких  законів  України  щодо  фінансування

дорожнього господарства” ( 986-14 ) (986-14)
         від 16.07.99 № 986-ХІV.

Отже військові частини є платниками зазначеного податку, але  ця

обставина    судом   першої   та   апеляційної   інстанцій    не

досліджувалась.

Крім цього, судовими інстанціями не досліджувалась правомірність

застосування позивачем при заявлені позову п. 3.1.1 ст. 3 Закону

України  “Про  порядок погашення зобов'язань платників  податків

перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
         від

21.12.2000  №  2181-ІІІ  при наявності  узгодженого  податкового

зобов’язання, що встановлено судом першої інстанції.

Виходячи  з вимог п.п. 7.2, 7.4 ст. 7 ст. 10 Закону України  від

21.12.2000  №  2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
         в цьому  випадку  податковий

орган  самостійно  приймає  заходи  по  стягненню  коштів,   які

перебувають у власності платника податків або здійснюють  продаж

таких активів у рахунок погашення податкового боргу.

Зазначене  свідчить про неповне з’ясування судовими  інстанціями

обставин справи, що виключає можливість вірного застосування  до

спірних  правовідносин  норм  матеріального  права,  підтверджує

часткову обгрунтованість касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,

111-10,  111-11  Господарського процесуального  кодексу  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ДПІ у м. Чернівцях задовольнити частково.

Рішення  господарського суду Чернівецької області від 24.11.2003

та  постанову Львівського апеляційного господарського  суду  від

03.02.2004 у справі № 5/242 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.