ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.05.2004 Справа N 4/14-пс
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді
суддів
розглянувши у відкритому Відкритого акціонерного
судовому засіданні касаційну товариства "ТС"
скаргу
на постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від
30.03.2004
у справі № 4/14-пс
господарського суду Херсонської області
за позовом Акціонерного комерційного
агропромислового банку "У" в
особі ліквідатора -
госпророзрахункової установи
Агентства з питань банкрутства
до Відкритого акціонерного
товариства "ТС"
про визнання додаткової угоди
недійсною
та за зустрічним
позовом Відкритого акціонерного
товариства "ТС"
до Акціонерного комерційного
агропромислового банку "У" в
особі ліквідатора -
госпророзрахункової установи
Агентства з питань банкрутства
про визнання договорів застави
такими, що не підлягають
виконанню
за участю представників від:
Відкритого акціонерного
товариства "ТС"
В С Т А Н О В И В :
Акціонерний комерційний агропромисловий банк "У" в особі
ліквідатора - госпророзрахункової установи Агентства з питань
банкрутства звернувся з позовом до Відкритого акціонерного
товариства "ТС" про визнання додаткової угоди № 6 від 11.07.2001
р. до кредитного договору № 10/98 від 29.04.98 р., укладеної між
сторонами у справі недійсною на підставі ст.48 Цивільного кодексу
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, оскільки зазначену угоду зі сторони Банку
підписано в. о. директора Херсонської дирекції АК АПБ "У" Х-им
В.В., який не мав повноважень укладати договори та угоди.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 09.08.2002
року в задоволені позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17-24
вересня 2002 р. рішення господарського суду Херсонської області
від 09.08.2002 р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.05.2003 р.
рішення господарського суду Херсонської області від 09.08.2002 р.
та постанову Одеського апеляційного господарського суду від
17-24.09.2002 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд у
іншому складі суддів.
03.11.2003 р. ВАТ "ТС" заявлено зустрічну позовну заяву щодо
визнання договорів застави № 3 від 06.05.1998 р.; від 06.11.1998
р, 25.12.1998 р., 29.04.1999 р., від 21.09.1999 р. та від
21.01.2000 р. такими, що не підлягають виконанню в одному
позовному провадженні. Визнати такими, що не підлягають виконанню
договори застави, укладені між Акціонерним агропромисловим банком
"У" та відкритим акціонерним товариством "ТС", а саме: договір
застави нерухомого майна (іпотека) № 3 від 06.05.1998 р.; договір
застави від 06.11.1998 р.; договір застави 25.12.1998 р., договір
застави 29.04.1999 р., договір застави від 21.09.1999 р. та
договір застави від 21.01.2000 р.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 25.11.2003 р.
первісний позов задоволено, визнано недійсним додаткову угоду № 6
до договору кредиту № 10/98 від 29.04.98 р., укладеного між АКБ
"У" та ВАТ "ТС" недійсною. По зустрічному позову провадження у
справі припинено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
30.03.2004 рішення господарського суду Херсонської області від
25.11.2003р. у справі № 4-14-пс залишено без змін, а апеляційну
скаргу ВАТ "ТС" - без задоволення.
ВАТ "ТС" не погоджуючись з постановою Запорізького апеляційного
господарського суду від 30.03.2004, просить скасувати рішення
господарського суду Херсонської області від 25.11.2003 р. та
постанову Запорізького апеляційного господарського суду в частині
задоволення первісного позову про визнання недійсною додаткової
угоди № 6 до кредитного договору та постановити нове рішення, яким
відмовити в позові.
ВАТ "ТС" вважає, що апеляційним господарським судом при винесені
постанови порушено норми матеріального та процесуального права, а
саме: при вирішенні спору по справі судом безпідставно застосовано
ст. 69 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, не врахована ст. 63
Цивільного кодексу УРСР, порушені вимоги ст.ст. 4-3, 38, 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторони,
розглянувши доводи касаційної скарги та відзиву на касаційну
скаргу Виконавчої дирекції по Херсонській області на період
ліквідації, перевіривши матеріали справи та правомірність
застосування норм матеріального та процесуального права, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга ВАТ "ТС" підлягає частковому
задоволенню з наступних підстав.
29 квітня 1998 року між сторонами у справі укладено кредитний
договір, відповідно до якого відповідач мав отримати кредит у сумі
476768 дол. США терміном до 05.06.2001 р. для придбання
автомобілів ГАЗ-33021 "Газель".
11.07.2001 р. на підставі рішення кредитного комітету та комісії
по роботі з проблемними кредитами АК АПБ "У" № 17 від 03.03.2001
р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 6, якою
продовжено термін користування кредитом до 01.01.2005 р. Зазначену
угоду підписано головою Правління ВАТ "Таксі сервіс" Красновим
В.В. та першим заступником директора Херсонської дирекції банку
Х-им В.В.
Повноваження на підписання додаткової угоди № 6 Х-им В.В.
підтверджено довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом
Херсонського міського нотаріального округу, виданої АК АПБ "У" в
особі директора Херсонської дирекції В-ка Г.І.
Повноваження керівника Херсонської дирекції В-ка Г.І.,
підтверджуються Статутом банку та довіреністю № 3971 від
30.11.2000 р., посвідченою приватним нотаріусом Київського
міського нотаріального округу О-ко В.П.
Разом з тим, головою Правління АК АПБ "У" М-м П.М. Х-ому В.В. була
видана довіреність № 120-18/2482 терміном дії до 20.04.2003 р. на
здійснення представництва інтересів банку "У" по Херсонській
області, у т.ч. з правом укладання усіх передбачених та
незаборонених законом договорів та угод.
Наказом від 26.06.2001 р. № 330 на Х-ого В.В. було покладено
виконання обов'язків директора Херсонської дирекції банку.
Наказом № 80 від 06.07.2001 р. з 09.07.2001 р. були скасовані
довіреності, видані директорам дирекцій банку України.
Правову позицію щодо визнання недійсною додаткової угоди № 6 від
11.07.2001 р. до кредитного договору № 10/98 від 29.04.1998 р.,
укладену між Акціонерним комерційним агропромисловим банком "У" та
Відкритим акціонерним товариством "ТС" з підстав невідповідності
вимогам ст.48 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, позивач
обґрунтовує відсутністю повноважень в. о. директора Херсонської
дирекції АК АПБ "У" Х-им В.В. укладати договори та угоди.
В статті 4 Цивільного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що цивільні
права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством
України, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не
передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту
цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.
Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають з угод,
передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених
законом, але таких, які йому не суперечать.
Таким чином, цивільні права та обов'язки виникають лише з угод,
які не суперечать закону.
Угода може бути визнана недійсною з підстав, передбачених законом.
За статтею 48 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, якою
керувався апеляційний господарський суд при прийнятті оскарженої
постанови, встановлені загальні підстави і наслідки недійсності
угод. За правилами цієї статті недійсною є угода, що не відповідає
вимогам закону.
Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною з підстав її
невідповідності вимогам закону, суд повинен з'ясувати наявність
тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними,
зокрема встановити, в чому конкретно полягає неправомірність дій
сторони.
Так, виходячи зі змісту прийнятої постанови апеляційної інстанції,
господарський суд зазначених роз'яснень не врахував. У
мотивувальній частині оскарженої постанови відсутнє посилання на
закон чи інший нормативний правовий акт, норми якого порушено
внаслідок укладення додаткової угоди № 6 від 11.07.2001 р. до
кредитного договору № 10/98 від 29.04.1998 р., укладеного між
сторонами спору.
Зважаючи на викладене, висновок суду щодо недійсності договору не
можна визнати обґрунтованим.
Крім того, судовими інстанціями не надано належної оцінки тій
підставі, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної
від її імені представником, який не мав належних повноважень,
робить її дійсною з моменту укладання. Доказами такого схвалення
можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди
чи до її представника або вчинення дій, які свідчать про схвалення
угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і
т.ін).
За таких обставин, постанова Запорізького апеляційного
господарського суду та рішення господарського суду Херсонської
області не відповідають вимогам чинного законодавства та
підлягають скасуванню.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "ТС" від
01.04.2004 р. № 74 задовольнити частково.
2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
30.03.2004 та рішення господарського суду Херсонської області від
25.11.2003 р. скасувати, а справу № 4/14-пс направити на новий
розгляд до господарського суду Херсонської області.