ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.05.2004 Справа N 29/552
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 16.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Першиков Є.В.
суддів Савенко Г.В., Ходаківська І.П.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю "Командор"
на постанову від 12.02.2004 р. Київського апеляційного
господарського суду
у справі N 29/552 Господарського суду м. Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Командор"
до Державної податкової адміністрації України
про визнання недійсним акту ненормативного характеру
За участю представників сторін:
позивача - не з'явилися
відповідача - Варвянська О.М., за довіреністю
В С Т А Н О В И В:
ТОВ "Командор" звернулося до господарського суду з позовом
про визнання недійсним рішення ДПА України від 17.07.2003 р.
N 6310/6/25-1115 про результати розгляду скарги. Рішенням
господарського суду міста Києва від 10.11.2003 р. у справі
N 29/552 (суддя Усатенко І.В.), яке залишено без змін постановою
від 12.02.2004 р. Київського апеляційного господарського суду
(колегія суддів М.М. Новіков, А.І. Мартюк, Г.М. Мачульський) в
позові відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що позивач не довів суду ті
обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог,
у т.ч. в частині не вмотивованості спірного рішення,
невідповідності рішення чинному законодавству (пп.5.2.2. ст. 5
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
) та визначеній законом компетенції органу, який видав
цей акт.
ТОВ "Командор" звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення
господарського суду міста Києва від 10.11.2003 р. у справі
N 29/552 та постанову від 12.02.2004 р. Київського апеляційного
господарського суду, і прийняти нове рішення, яким задовольнити
позовні вимоги ТОВ "Командор" в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Херсоні було
проведено документальну перевірку дотримання вимог валютного та
податкового законодавства ТОВ "Командор" за період з 01.04.2000 р.
по 30.06.2002 р., за результатами якої було складено Акт
N 55/26-205 від 12.12.2002 р.
На підставі висновків акта перевірки ДПІ у м. Херсоні, з
посиланням на пп."б" пп.4.2.2 ст. 4 Закону України від
21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
"Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами", п.4.1 ст. 4, п.5.9 ст. 5 Закону України від
22.05.1997 р. N 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
"Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, п.7 ст. 11 Закону України
"Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
, було
прийняте податкове повідомлення-рішення N 0003212600/0 від
19.12.2002 р., яким позивачу визначено суму податкового
зобов'язання за платежем: податок на прибуток в сумі 81700,00 грн.
та застосовані штрафні санкції в розмірі 12811,00 грн. - всього на
суму 94511,00 грн., та податкове повідомлення-рішення
N 0003222600/0 від 19.12.2002 р., яким позивачу визначено суму
податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в
розмірі 22060,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі
5515,00 грн. - всього на суму 27575,00 грн.
Позивач оскаржив вищезазначені повідомлення-рішення до ДПІ у
м. Херсоні в порядку, передбаченому пп. 5.2.2 ст. 5 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 р.
Рішенням про результати розгляду скарги від 14.03.2003 р.
N 2145/251-14-11 ДПІ у м. Херсоні податкове повідомлення-рішення
N 0003212600/0 від 19.12.2002 р. скасовано в частині
донарахованого податку на прибуток в сумі 9320 грн. та штрафних
санкцій в сумі 1696 грн., в іншій частині залишено без змін, а
скарга директора ТОВ "Командор" - без задоволення, а
повідомлення-рішення N 0003222600/0 від 19.12.2002 р. залишене без
змін, а скарга - без задоволення.
Позивач звернувся з повторною скаргою про перегляд рішення
ДПІ у м. Херсоні до ДПА у Херсонський області. Рішенням від
15.05.2003 р. N 40210/25-007 ДПА у Херсонський області повторна
скарга ТОВ "Командор" залишена без задоволення, а оскаржувані
податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні, з врахуванням
Рішення ДПІ у м. Херсоні від 14.03.2003 р. N 2145/251-14-11, - без
змін.
Рішенням ДПА України від 17.07.2003 р. N 6310/6/25-1115 про
результати розгляду скарги залишені без змін податкове
повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 19.12.2002 р.
N 0003212600/0, з урахуванням Рішення міськдержподатінспекції від
14.03.2003 р. N 2145/251-14-11, прийнятого за розглядом первинної
скарги, податкове повідомлення-рішення міськдержподатінспекції
N 0003222600/0 від 19.12.2002 р. та рішення ДПА у Херсонській
області від 15.05.2003 р. N 462/10/25-007, прийняте за розглядом
повторної скарги.
Судова колегія зазначає, що згідно підпункту 5.2.2 п. 5.2
ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від
21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли платник податків
вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового
зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить
законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його
компетенції, встановленої законом, такий платник податків має
право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд
цього рішення, яка подається у письмовій формі та може
супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які
платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути
подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів,
наступних за днем отримання платником податків податкового
повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що
оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване
рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від
дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з
повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Відповідно до п.10 Положення про порядок подання та розгляду
скарг платників податків органами державної податкової служби
( z0723-96 ) (z0723-96)
, затвердженого Наказом ДПА України в редакції від
02.03.2001 р. N 82 ( z0238-01 ) (z0238-01)
(надалі Положення N 82), за
розглядом скарги (заяви) платника податків або посадової особи
платника податків чи громадянина приймається рішення, яке
оформляється відповідно до вимог законодавства про мови. Зміст
рішення складається зі вступної, описової, мотивувальної та
резолютивної частин. Рішення оформляється на бланку органу
державної податкової служби, який розглядав скаргу (заяву). У
вступній частині рішення зазначається повне найменування особи,
яка подала скаргу (заяву): прізвище та ініціали громадянина або
фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, посадової
особи платника податків - юридичної особи, відомості про інших
осіб, які брали участь у розгляді скарги (заяви), відомості про
предмет оскарження, якого стосується скарга (заява), дата
прийняття скарги (заяви) до розгляду (дата і номер зазначається за
даними журналу реєстрації вхідної кореспонденції). Описова частина
рішення повинна містити перелік документів, які були взяті до
уваги при розгляді скарги (заяви), дата і номер податкового
повідомлення про суми податкових зобов'язань, рішення або
постанови і посада, прізвище та ініціали керівника органу
державної податкової служби (або його заступника), який видав
зазначені документи, та стисле викладення вимог і клопотання
особи, яка подала скаргу (заяву). В мотивувальній частині рішення
мають бути наведені результати дослідження матеріалів скарги
(заяви) та докази, на яких ґрунтуються висновки посадової особи
органу державної податкової служби, яка розглядала скаргу (заяву),
а також посилання на конкретні статті та пункти законів України та
інших нормативно-правових актів, якими обґрунтовано відповідь на
скаргу (заяву). Резолютивна частина рішення повинна містити
висновок про задоволення чи часткове задоволення скарги (заяви)
або про відмову в задоволенні вимог чи клопотання особи,
викладених у скарзі (заяві). У рішенні також зазначається, що в
разі незгоди особи, яка подала скаргу (заяву), з прийнятим
рішенням, воно може бути оскаржене до органу державної податкової
служби вищого рівня (у десятиденний термін з дня отримання
рішення) або в судовому порядку. Рішення за розглядом скарги
(заяви) платника податків приймає керівник органу державної
податкової служби . Перший примірник рішення
після зазначення реєстраційного номера вихідної кореспонденції
надсилається (вручається) платнику податків. Рішення вважається
надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано
посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано
листом з повідомленням про вручення.
Як встановлено місцевим та апеляційним судами, з наявної в
матеріалах справи копії оскаржуваного Рішення ДПА України про
результати розгляду скарги N 6310/6/25-1115 від 17.07.2003 р.
вбачається, що зазначене рішення оформлене на бланку ДПА України,
тобто органу державної податкової служби, який розглядав скаргу;
містить вступну частину (зазначене повне найменування позивача,
відомості про предмет оскарження, якого стосується скарга (заява),
дату прийняття скарги (заяви) до розгляду, опис поданих скарг,
мотивів незгоди позивача з оскарженими рішеннями, перелік доданих
документів, перелік висновків, встановлених в Акті перевірки,
рішень, прийнятих за наслідками їх розгляду в адміністративному
порядку, мотиви подання скарги до ДПА України); описову частину
(перелік документів, які були взяті до уваги при розгляді скарги,
дату і номер оскаржуваних рішень, суми податкових зобов'язань,
стисле викладення вимог скаржника, опис встановлених правопорушень
та зроблених перевіряючими висновків, підстав прийняття рішень та
застосування фінансових (штрафних санкцій); мотивувальну частину
(результати дослідження матеріалів скарги та докази (у т.ч.
порушення кримінальної справи), на яких ґрунтуються висновки
посадової особи органу державної податкової служби, яка розглядала
скаргу, а також посилання на конкретні статті та пункти законів
України та інших нормативно-правових актів, якими обґрунтовано
відповідь на скаргу: п.4.1. ст. 4, п.5.9. ст. 5, Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, п.1.4.
ст. 1, п.п.3.1.1. п.3.1, п.3.2.8. п.3.2. ст. 3 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, та норми, на підставі
якої оскаржувані рішення залишені без змін: "керуючись п.3
"Положення про порядок подання та розгляду скарг платників
податків органами державної податкової служби", затвердженого
наказом ДПА України від 02.03.2001 р. N 82 ( z0723-96 ) (z0723-96)
",
відповідно до абзаців четвертих п.5.2.2. п.5.2.4. п.п.5.2.5.
п.5.2. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
; а також резолютивну частину про залишення
без змін оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Оскільки
позивач просив рішення скасувати, то залишення оскаржених рішень
без змін є відмовою в задоволенні скарги.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з
висновками місцевого та апеляційного судів, що спірне рішення ДПА
України прийнято першим заступником Голови ДПА України за
результатами розгляду скарги в межах процедури адміністративного
оскарження із додержанням вимог, передбачених пп. 5.2.2 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
,
п. 10 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників
податків органами державної податкової служби ( z0723-96 ) (z0723-96)
, у
т.ч., містить вмотивований висновок, а тому твердження позивача,
що дане рішення не є вмотивованою відповіддю на повторну скаргу і
суперечить пп.5.2.2. п.5.2 ст. 5 Закону України N 2181-III від
21.12.2000 р., є безпідставним.
Правомірність посилань ДПА України в оскаржуваному рішенні на
нормативно-правові акти, на підставі яких прийнято рішення по суті
позивач не оспорив.
З огляду на викладене, судова колегія вважає постанову
апеляційної інстанції законною та обґрунтованою і підстав для
задоволення касаційної скарги не вбачає.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою сторони
оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Командор" залишити без задоволення.
Постанову від 12.02.2004 р. Київського апеляційного
господарського суду у справі N 29/552 Господарського суду м. Києва
залишити без змін.