ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.05.2004 Справа N 18/264-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Шульги О.Ф.
суддів Дерепи В.І.
Стратієнко Л.В.
з участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи А.А.А.
на рішення господарського суду Харківської області від
22 грудня 2003 р.
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від
10 лютого 2004 р.
у справі № 18/264-03
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи А.А.А.
до головного управління житлово - комунального
господарства H-ської міської ради
про визнання незаконним одностороннього розірвання договору та
спонукання до виконання зобов'язань
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2003 р. позивач звернувся в господарський суд з позовом
про визнання незаконними дій головного управління
житлово-комунального господарства H-ської міської ради щодо
розірвання в односторонньому порядку договору про надання
транспортних послуг населенню міським автомобільним транспортом в
м. Н-ську № 1-276-02 від 06.02.2002 р. та спонукання відповідача
до виконання зобов'язань за вказаним договором.
В подальшому позов було доповнено вимогами про виключення з
вказаного договору п.6.4, що передбачав право відповідача при
певних умовах розірвати договір в односторонньому порядку, як
такий, що не відповідає вимогам чинного законодавства та
зобов'язання відповідача повернути вилучений дозвіл на
експлуатацію маршруту № X1.
Позовні вимоги обгрунтовувались тим, що відповідач після усунення
позивачем недоліків, які мали місце при здійсненні пасажирських
перевезень на підставі договору № 1-276-02 від 06.02.2002 р.,
незаконно вилучив у останнього дозволи на експлуатацію рухомого
складу, припинивши його підприємницьку діяльність, та всупереч
закону розірвав договір в односторонньому порядку.
У жовтні 2003 р. відповідач звернувся з зустрічним позовом про
розірвання договору № 1-276-02 від 06.02.2002 р., укладеного між
головним управлінням житлово-комунального господарства H-ської
міської ради та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною
особою А.А.А.
Рішенням господарського суду Харківської області від 22.12.2003 р.
(суддя Інте Т.В.), залишеним без змін постановою Харківського
апеляційного господарського суду від 10.02.2004 р. (головуючий -
Афанасьєв В.В., судді В.Г. Смірнов, А.І. Бухан) за первісним
позовом в частині позовних вимог про визнання незаконними дій
головного управління житлово-комунального господарства H-ської
міської ради щодо одностороннього розірвання договору надання
транспортних послуг населенню міським транспортом у м. Н-ську №
1-276-02 від 06.02.2002 р. та виключення з договору як такого, що
не відповідає чинному законодавству п.6.4 провадження на підставі
п.1.ст.80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
припинено. В частині позовних
вимог про повернення вилученого дозволу на експлуатацію маршруту №
X1 в позові відмовлено.
Зустрічний позов задоволено. Договір надання транспортних послуг
населенню міським автомобільним транспортом у м. Н-ську № 1-276-02
від 06.02.2002 р. розірвано.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність
рішення суду нормам матеріального і процесуального права, просить
його скасувати та постановити нове рішення, яким первісний позов
задовольнити.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити
постановлені у справі судові рішення без змін.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали
справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, між
сторонами на підставі рішення конкурсного комітету № 10 від
06.02.2002 р. було укладено договір надання транспортних послуг
населенню міським автомобільним транспортом у м. Н-ську № 1-276-02
від 06.02.2002 р., а 25.12.2002 р. - додаткову угоду, п.1.2 якої
передбачав обов'язок позивача надавати транспортні послуги
населенню на умовах, передбачених договором, згідно з Правилами
надання послуг пасажирським автомобільним транспортом
( 176-97-п ) (176-97-п)
, Порядку та умов організації перевезень пасажирів та
багажу автомобільним транспортом ( z0257-98 ) (z0257-98)
.
Проте, під час проведення відповідачем згідно ст. 48 Закону
України "Про автомобільний транспорт" ( 2344-14 ) (2344-14)
02.04.2003 р. та
07.05.2003 р. перевірок виконання перевізником (позивачем)
договірних зобов'язань було виявлено недотримання перевізником
регулярності руху, кількості рухомого складу на маршруті,
відсутність інформації в салоні автобусу про автоперевізника,
витягу із Правил надання послуг пасажирським автомобільним
транспортом ( 176-97-п ) (176-97-п)
та інші порушення, зафіксовані в актах
перевірок від 02.04.2003 р. та 07.05.2003 р., що є порушенням
п.п.1.2, 2.1.3, 2.1.10, 2.1.13 укладеного договору.
У визначений актами строк позивач не усунув вказаних у них
порушень. 05.06.2003 р. відповідач звернувся до позивача з
пропозицією розірвати договір в добровільному порядку.
17.06.2003 р. під час чергової перевірки, незважаючи на
повідомлення позивача про усунення всіх порушень, було встановлено
порушення п.п. 2.1.7, 2.1.10, 2.1.13, 2.1.19 договору, після чого
відповідач на підставі п.п.3.2, 6.4 договору повідомив позивача
листом від 01.07.2003 р. про розірвання договору та 13.07.2000 р.
транспортним відділом міськвиконкому було вилучено у позивача
дозвіл на експлуатацію маршруту № X1.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про необхідність
задоволення зустрічного позову про розірвання договору у зв'язку з
невиконанням перевізником (позивачем) його умов та відмовив у
задоволенні позовних вимог про повернення позивачу дозволу на
експлуатацію маршруту № X1.
Разом з тим висновок суду про припинення провадження у справі у
частині позовних вимог за первісним позовом про визнання
незаконними дій відповідача щодо одностороннього розірвання
договору та виключення п.6.4 договору у зв'язку з його
невідповідністю закону суперечить вимогам ст. 124 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно
п.1.ч.1 якої господарським судом підвідомчі справи у спорах, що
виникають при зміні, розірванні господарських договорів, а вимоги
щодо яких припинено провадження у справі, стосувались зміни та
розірвання договору, в зв'язку з чим судові рішення відповідно до
роз'яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду
України від 29.12.1976 р. № 5 "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
не можна визнати законними і обгрунтованими, а тому вони
підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду
першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, більш
ретельно з'ясувати характер і суть заявлених позовних вимог та в
залежності від встановленого і відповідно до вимог закону вирішити
спір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи А.А.А. задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 22 грудня 2003
р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від
10 лютого 2004 р. у справі за № 18/264-03 скасувати, справу
передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі
суду.
Головуючий О.Ф. Шульга
Судді В.І. Дерепа
Л.В. Стратієнко