ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.05.2004 Справа N 15/353д
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Шульги О.Ф.
суддів Дерепи В.І.
Стратієнко Л.В.
з участю представників:
позивача: Б.Б.Б.
відповідача: А.А.А.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"
на рішення господарського суду Запорізької області від
10 листопада 2003 р.
та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
20 лютого 2004 р.
у справі № 15/353д
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"
до управління комунальної власності H-cької міської ради
про визнання договору недійсним
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2003 р. позивач звернувся в господарський суд з позовом
про визнання недійсним на підставі ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
договору оренди комунального майна № 728 від 14.08.2000 р.,
посилаючись на те, що він є власником цілісного майнового
комплексу теплових мереж P-ського району м. Н-ськa, оскільки
вказане майно було передане до статутного фонду ТОВ "XXX" ТОВ
"YYY" під час реорганізації. Вказане майно входило до статутного
фонду ТОВ "YYY", а тому відповідач не є власником цього майна і не
може бути його орендодавцем.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.11.2003 р.
(суддя Колодій Н.А.), залишеним без змін постановою Запорізького
апеляційного господарського суду від 20.02.2004 р. (головуючий -
Яценко О.М., судді Коробка Н.Д., Юхименко О.В.) в задоволенні
позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне
застосування судами норм матеріального права, просить постановлені
у справі судові рішення скасувати та постановити нове рішення,
яким позов задовольнити.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом 14.08.2000
р. на підставі рішення виконавчого комітету H-cької міської ради №
X7 від XX.06.2000 р.(а.с.105) між сторонами у справі було укладено
договір оренди комунального майна № 728, за яким ТОВ "XXX"
(орендар) отримало у строкове платне користування частку майна
комунальної власності в цілісному майновому комплексі теплових
мереж комунального району (а.с.8-11).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд правильно виходив з того, що
належність спірного майна до комунальної власності м. Н-ськa
підтверджується рішенням № 7 n-ської сесії H-ської міської ради
народних депутатів двадцять першого скликання, яким було
затверджено перелік майна комунальної власності м. Н-ськa, в який
ввійшло і спірне майно (а.с.47-54).
Вказане рішення було прийняте відповідно до постанови Кабінету
Міністрів України № 311 від 05.11.1991 р. "Про розмежування
державного майна України між загальнодержавною (республіканською)
власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць
(комунальною) власністю" ( 311-91-п ) (311-91-п)
, п.3 якої ( 311-91-п ) (311-91-п)
передбачав, що розмежування майна між власністю областей, міст
Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного
підпорядкування, районів міст Києва і Севастополя провадиться
облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з
участю нижчестоящих Рад народних депутатів. У Переліку державного
майна, що передається до власності адміністративно-територіальних
одиниць (комунальної власності), затвердженому цією постановою,
зазначені об'єкти житлово-комунального господарства.
За таких обставин доводи касаційної скарги про необхідність
залучення до участі у справі Фонду державного майна України не
грунтується на вимогах закону, оскільки спірне майно не перебуває
в загальнодержавній власності.
Згідно з ч.2 ст. 32 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
суб'єктами права комунальної власності є
адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних,
міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.
На підставі ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в
Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, ст.5 Закону України "Про оренду державного
та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
H-cькою міською радою
XX.03.1997 р. прийнято рішення № X3 "Про регулювання орендних
відносин щодо майна комунальної власності м. Н-ськa" та XX.02.1999
р. рішення № X6 "Про внесення змін до рішення NN сесії ХХІІ
скликання XX.03.1997 р. № X3 "Про регулювання орендних відносин
щодо майна комунальної власності м. Н-ськa", яким відповідачу
надані повноваження орендодавця щодо цілісних майнових комплексів
та окремо виділеного майна комунальної власності.
ТОВ "YYY" користувалось спірним майном на підставі договору оренди
№ 386 від 17.07.1996р., укладеного з відповідачем, який був
розірваний за згодою сторін (а.с.105).
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги про те, що
відповідач не може бути орендодавцем за спірним договором,
оскільки майно, передане в оренду не є комунальною власністю є
безпідставними та спростовуються наявними у справі доказами, а
тому висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог
відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону.
Суд апеляційної інстанції обгрунтовано залишив рішення місцевого
господарського суду без змін.
Постановлені у справі судові рішення відповідають встановленим у
справі обставинам, вимогам матеріального і процесуального закону,
підстав для їх скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"
залишити без задоволення, а рішення господарського суду
Запорізької області від 10 листопада 2003 р. та постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 20 лютого 2004
р. у справі за № 15/353д - без змін.
Головуючий О.Ф. Шульга
Судді В.І. Дерепа
Л.В. Стратієнко