ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.05.2004 Справа N 14/18-04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Шульги О.Ф.
суддів Дрепи В.І.
Стратієнко Л.В.
з участю представників:
позивача: А.А.А.
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу дочірньої компанії "XXX" Національної
акціонерної компанії "SSS"
на рішення господарського суду Київської області від
05 лютого 2004 р.
у справі № 14-18/04
за позовом дочірньої компанії "XXX" Національної
акціонерної компанії "SSS"
до H-ського комбінату комунальних підприємств
про стягнення 22 000,28 грн.
ВСТАНОВИВ:
19.12.2003 р. позивач пред'явив у господарському суді позов про
стягнення з відповідача заборгованості за поставлений у грудні
2000 р. за договором № 10/16-1017 ТЕ-17 природний газ у розмірі
22 000, 28 грн., з яких 17 440,88 грн. - основний борг, 1229,12
грн. - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 1512,94 грн.
-3% річних з простроченої суми, 1817,34 грн.- збільшення суми
боргу внаслідок інфляції.
Рішенням господарського суду Київської області від 05.02.2004 р.
(суддя Мостова Г.І.) в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм
матеріального і процесуального права, просить рішення суду
скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити в
повному обсязі.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити рішення
суду без змін.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи
касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, між
дочірньою компанією "ZZZ" НАК "SSS", правонаступником якої є
позивач, 13.10.2000 р. було укладено договір купівлі-продажу
природного газу № 10/16-1017 ТЕ-17, в який додатковими угодами № 2
від 25.10.2000 р. та № 1 від 01.11.2000 р. були внесені зміни до
договору.
Відповідно до актів приймання-передачі природного газу № 25 від
31.12.2000 р. та № 215 від 10.12.2000 р. позивач передав
відповідачу відповідно у грудні 174,984 тис. м.куб природного газу
на загальну суму 33 071,98 грн. та у І декаді грудня 2000 р. 500
тис.м.куб природного газу на загальну суму 94 500 грн.
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав і своєчасно
не розрахувався в повному обсязі за поставлений газ, його
заборгованість становить 17 440,88 грн. Ця заборгованість
відповідачем визнана.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що
відповідно до п.5.1 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від
25.10.2000 р.) відповідач повинен здійснювати попередню оплату за
природний газ грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок
продавця 100% вартості газу, який запланований для поставки (п.2.1
договору) не пізніше ніж за 7 календарних днів до початку місяця
поставки газу, а тому у позивача право на позов про стягнення
вартості поставленого у грудні 2000 р. природного газу виникло з
24.11.2000 р.
Проте, з цим висновком суду погодитись не можна з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
цивільні права і обов'язки
виникають з підстав, передбачених законодавством, а також з дій
громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в
силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують
цивільні права і обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних
прав і обов'язків є угоди, передбачені законом, а також угоди, хоч
і не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Суд не з'ясував чи не свідчать дії сторін, які виразились в тому,
що позивач поставив без 100% передоплати природний газ, а
відповідач його прийняв про те, що сторони фактично змінили умови
договору щодо умов оплати, а тому строк виконання зобов'язання
відповідача щодо оплати необхідно визначати, виходячи з приписів
ст. 165 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
За таких обставин рішення суду не можна визнати законним і
обгрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з передачею справи
на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, більш
ретельно з'ясувати права і обов'язки сторін за договором і в
залежності від встановленого та відповідно до вимог закону
вирішити спір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-5, 111-9 -
111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу дочірньої компанії "XXX" Національної акціонерної
компанії "SSS" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Київської області від 05 лютого 2004
р. у справі № 14/18-04 скасувати, а справу передати на новий
розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Головуючий О. Ф. Шульга
Судді В.І. Дерепа
Л.В. Стратієнко