ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.05.2004 справа N 25/1249
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у ДПІ у Деснянському районі м. Києва
відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу
на ухвалу Київського апеляційного
господарського суду від 12.12.2003
у справі № 25/1249
господарського суду м. Києва
за позовом ЗАТ "Д"
до ДПІ у Деснянському районі м. Києва
про визнання недійсним рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: присутній
від відповідача: присутній
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 07.11.2003 у справі
№ 25/1249 позов задоволено частково: рішення ДПІ у Ватутінському
районі м. Києва від 26.12.2000 № 2616/23-00306832/12560 "Про
застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення
законодавства про оподаткування" в частині донарахування
податкових зобов'язань у розмірі 2 037 420 грн. визнано недійсним.
Стягнуто з ДПІ у Деснянському районі м. Києва на користь позивача
витрати по оплаті державного мита у розмірі 85 грн. та 118 грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В
решті позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ДПІ
у Деснянському районі м. Києва подала апеляційну скаргу до
Київського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2003
у справі № 25/1249 апеляційну скаргу ДПІ у Деснянському районі м.
Києва повернуто без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 97 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки апеляційна скарга була підписана
особою, яка не має права її підписувати (довіреність не була
належним чином засвідчена та не містила посилань на повноваження
щодо підписання апеляційної скарги).
04.12.2003 ДПІ у Деснянському районі м. Києва повторно звернулася
до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною
скаргою № 4206/9/10-007 від 03.12.2003 на рішення господарського
суду м. Києва від 07.11.2003 у справі № 25/1249 та клопотанням про
відновлення пропущеного процесуального строку.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2003
у справі № 25/1249 апеляційну скаргу ДПІ у Деснянському районі м.
Києва повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
оскільки апеляційну скаргу подано після закінчення строку,
встановленого для її подання, а поважні причини для відновлення
пропущеного процесуального строку відсутні.
У касаційній скарзі ДПІ у Деснянському районі м. Києва просить
скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
12.12.2003 у справі № 25/1249, відновити пропущений строк подання
апеляційної скарги та направити апеляційну скаргу для розгляду по
суті до Київського апеляційного господарського суду з мотивів
неправильного застосування апеляційним господарським судом норм
ст. 97 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та порушення права ДПІ у Деснянському районі м. Києва на
оскарження судового рішення, передбаченого ст. 91 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача,
перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність
застосування господарським судом апеляційної інстанції норм
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна скарга подається, а апеляційне
подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення
місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні
було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня
підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього
Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Частиною 1 ст. 53 та ч. 2 ст.93 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що строк подання
апеляційної скарги на рішення господарського суду, пропущений з
поважних причин, може бути відновлений господарським судом,
зокрема, за клопотанням сторони у справі, протягом трьох місяців з
дня прийняття оскаржуваного рішення.
Повертаючи без розгляду апеляційну скаргу на рішення
господарського суду м. Києва від 07.11.2003 на підставі ст.ст. 53,
93, п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу подано
після закінчення строку, встановленого для її подання, пропущеного
без поважних причин.
Однак з такими висновками господарського суду апеляційної
інстанції не можна погодитися, оскільки вони не відповідають
матеріалам справи і касаційної скарги.
Висновок апеляційного господарського суду про відсутність поважних
причин для відновлення процесуального строку зроблено без
будь-якого обгрунтування.
З матеріалів справи та касаційної скарги вбачається, що при
первісному зверненні до апеляційного господарського суду з
апеляційною скаргою від 13.11.2003 № 3999/9/10-007 відповідачем
було подано скаргу у встановлений ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
строк; при цьому апеляційну скаргу було підписано особою,
повноваження якою підтверджено належно оформленою довіреністю
(засвідчену копію якої було додано до матеріалів апеляційної
скарги).
Висновок апеляційного господарського суду про відсутність у
головного державного податкового інспектора К-я С.В. повноважень
на підписання апеляційної скарги спростовується матеріалами
справи, оскільки згідно з текстом довіреності від 07.10.2003
№ 3567/9/10-007 К-ь С.В. "має право оскаржувати судові рішення до
апеляційної та касаційної інстанцій".
Після повернення апеляційної скарги без розгляду ухвалою
Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2003,
відповідач відповідно до ч. 4 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
повторно подав апеляційну скаргу з клопотанням про відновлення
пропущеного процесуального строку.
З огляду на викладене, оскаржену ухвалу господарського суду
апеляційної інстанції від 12.12.2003 у справі № 25/1249 не можна
визнати законною і обгрунтованою, у зв'язку з чим вона підлягає
скасуванню, а справа - передачі на розгляд до Київського
апеляційного господарського суду.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у Деснянському районі м. Києва задовольнити.
Скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
12.12.2003 у справі № 25/1249.
Відновити строк подання апеляційної скарги на рішення
господарського суду м. Києва від 07.11.2003 у справі № 25/1249, а
апеляційну скаргу ДПІ у Деснянському районі м. Києва від
03.12.2003 № 4206/9/10-007 на рішення господарського суду м. Києва
від 07.11.2003 у справі № 25/1249 передати на розгляд до
Київського апеляційного господарського суду.