ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.05.2004 Справа N 1/14-2023(4/245-1981)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, доповідача, судді,
за участю представників сторін: позивача, відповідача,
розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії "УГВ" НАК
"Нафтогаз України" в особі філії Газопромислового управління
"Полтавагазвидобування" на рішення господарського суду
Тернопільської області від 17 вересня 2003 року та постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 8 грудня 2003
року у справі за позовом Дочірньої компанії "УГВ" НАК "Нафтогаз
України" в особі філії Газопромислового управління
"Полтавагазвидобування" до ЗАТ "УНГС" про стягнення 2054553, 15
грн.,
в с т а н о в и в:
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 17 вересня
2003 року в частині стягнення 39725, 07 грн. відшкодування
вартості матеріалів та обладнання та 183131 грн. вартості
ловильних робіт позов залишено без розгляду; в решті позову -
відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 8
грудня 2003 року рішення суду залишене без змін.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати вказані судові
рішення, посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням норм
матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить в її задоволенні
відмовити, оскільки вважає, що судові рішення прийняті відповідно
до вимог діючого законодавства.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин,
проаналізувавши правильність застосування господарськими судами,
при прийнятті оскаржуваних судових рішень норм матеріального і
процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 вересня 1999 року між
сторонами у справі було укладено договір № 1372 страхування майна
Газопромислового управління "Полтавагазвидобування", згідно умов
якого страховик - відповідач взяв на себе ризики щодо майна,
взятого під страховий захист та зобов'язався виплатити у разі
настання страхового випадку страхове відшкодування по даному
договору.
При вирішенні спору місцевий і апеляційний господарські суди
всебічно дослідили надані сторонами докази і встановили, що 17
травня 2000 року на свердловині № 100 Куличихінського ГРК стався
страховий випадок-пожежа 2-ї категорії, що підпадає під ознаки
страхового випадку, з настанням якого виникає обов'язок Страховика
здійснити Страхувальнику страхове відшкодування.
На виконання умов договору позивач направив відповідачу
Повідомлення про настання страхового випадку. Відповідач в межах
передбаченого законом терміну був повідомлений про настання у
страхувальника страхового випадку.
Відповідно до п. 11 Правил добровільного страхування майна
підприємств № 006, затверджених Рішенням правління ЗАТ "УНГ" від
21.01.1997 року, рішення про виплату або відмову у виплаті
страхового відшкодування приймається Страховиком протягом 10 днів
з дня подання належним чином оформлених документів.
30 червня 2000 року Страхувальник звернувся до Страховика з заявою
про виплату страхового відшкодування, що підтверджують факт
настання страхового випадку.
Враховуючи, що відповідачем не була здійснена виплата страхового
відшкодування в розмірі фактичних збитків, позивач звернувся до
суду з позовом про стягнення суми страхового відшкодування та
штрафних санкцій.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 4 вересня
2001 року у справі № 4/245-1981 позовні вимоги Газопромислового
управління "ПГВ" були задоволені частково.
Законом України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
визначено, що
страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту
майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання
певних подій (страхових випадків), визначених договором
страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів,
що формується шляхом сплати громадянами та юридичними особами
страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).
Підставою для виплати страхового відшкодування є настання
страхового випадку - події, передбаченої договором страхування або
законодавством, яка відбулася, з настанням якої виникає обов'язок
страховика здійснити виплату страхової суми (страхового
відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій
особі. Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка
здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами
майнового страхування і страхування відповідальності при настанні
страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати
розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Так, місцевий суд дійшов вірного висновку про настання страхового
випадку - пожежі, що мало своїм наслідком втрату та пошкодження
застрахованого майна. При цьому, страхове відшкодування
виплачується Страховиком в розмірі фактичного збитку, але не
більше страхової суми.
Умовами укладеного сторонами договору страхування передбачений як
об'єкт страхування, підстави здійснення виплат страхового
відшкодування, так і франшиза, яка відповідно до п. 2 договору
становить 0,1% страхової суми.
Законом України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
визначено, що
франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком
згідно з договором страхування. Франшиза, відповідно до умов
даного договору, становить 669071, 16 грн.
Протоколом узгодження, підписаним повноважними представниками
сторін, погоджений розмір сум страхового відшкодування, що
становить 325335, 29 грн.
Апеляційний суд повно, всебічно дослідив надані сторонами докази,
належно їх оцінив і дійшов обґрунтованого висновку про
правильність зроблених місцевим судом розрахунків, щодо витрат,
які підлягають відшкодуванню на суму 651810, 44 грн., з яких
369391, 24 грн. сума витрат відповідно до договору страхування
№ 1372 від 29.09.1999 року та 282419, 20 грн. сума збитків,
встановлена рішенням господарського суду Полтавської області. При
цьому суд виходив з того, що сума франшизи покриває суму
страхового відшкодування та збитків. Штрафні санкції стягуються у
випадку неналежного виконання договірних зобов'язань. Оскільки
сума франшизи покриває суму відшкодування, то підстави для
стягнення штрафних санкцій, також, відсутні.
Касаційною інстанцією перевірені обставини справи і їх
відповідність наведеним апеляційним та місцевим судами нормам
матеріального права.
Наведені висновки суду першої та апеляційної інстанцій
відповідають матеріалам справи, діючому законодавству.
Доводи, викладені в касаційній скарзі про необґрунтованість
оскаржуваних судових рішень, помилкові.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Тернопільської області від 17 вересня
2003 року та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 8 грудня 2003 року залишити без змін, а касаційну скаргу
Дочірньої компанії "УГВ" НАК "НУ" в особі філії Газопромислового
управління "Полтавагазвидобування" - без задоволення.