ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.05.2004 Справа N 35/236
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Шульги О.Ф.
суддів Дерепи В.І.
Стратієнко Л.В.
з участю представників:
позивача: А.А.А.
відповідача: не з'явилися
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу дочірньої компанії "XXX" НАК "SSS" в особі
Управління "YYY"
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
03 лютого 2004 р.
у справі № 35/236
за позовом дочірньої компанії "XXX" НАК "SSS" в особі
Управління "YYY"
до товариства з обмеженою відповідальністю "ZZZ",
державного підприємства "QQQ"
про стягнення 53 561, 22 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м.Києва від 16.10.2003 р. у
задоволенні позову дочірньої компанії "XXX" НАК "SSS" в особі
Управління "YYY" до товариства з обмеженою відповідальністю "ZZZ",
державного підприємства "QQQ" відмовлено.
Позивач звернувся в Київський апеляційний господарський суд з
апеляційною скаргою на вказане рішення, яка ухвалою від 23.12.2003
р. була повернута без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 97 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
у зв'язку з тим, що подана після закінчення
строку, встановленого для її подання без клопотання про
відновлення цього строку.
14.01.2004 р. позивачем повторно була подана апеляційна скарга на
вказане рішення з клопотанням про відновлення строку,
встановленого для її подання.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2004
р. (головуючий -Куц М.М., судді - Дзюбко П.О., Панова І.Ю.) в
прийнятті апеляційної скарги відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм
процесуального права при постановленні судом вказаної ухвали,
просить її скасувати, поновити строк на апеляційне оскарження
рішення господарського суду м.Києва від 16.10.2003 р. та передати
справу на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відмовляючи в прийнятті апеляційної скарги, суд виходив з того, що
відповідно до ч.4 ст.97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
повторне подання
апеляційної скарги можливо лише після усунення обставин,
зазначених у пунктах 1, 2, 3 ч.1 цієї статті ( 1798-12 ) (1798-12)
, а
повторне подання апеляційної скарги після повернення її судом на
підставі п.4 ст. 1 ст.97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не передбачено,
проте такий висновок суду не грунтується на вимогах закону,
виходячи з такого.
Ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
регулює лише питання повернення
апеляційних скарг і не передбачає можливості відмови у їх
прийнятті.
Відповідно до вимог ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
за заявою
сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може
визнати причину пропуску встановленого законом процесуального
строку поважною і відновити пропущений строк.
Подання клопотання про відновлення строку на подання апеляційної
скарги згідно з ст. 93 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
можливе протягом
трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським
судом.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення місцевого
господарського суду було оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
12.11.2003 р.
З клопотанням про відновлення строку на апеляційне оскарження
вказаного рішення позивач звернувся 14.01.2004 р., тобто в межах
трьох місяців.
За таких обставин суд не мав підстав для відмови у прийнятті
апеляційної скарги, а повинен був розглянути клопотання позивача
про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого
господарського суду і в залежності від поважності причин його
пропуску поновити та прийняти апеляційну скаргу до провадження чи
відмовити в його поновленні та повернути апеляційну скаргу.
Враховуючи викладене, ухвала Київського апеляційного суду від
03.03.2004 р. підлягає скасуванню, а справа - передачі до того ж
суду для розгляду і вирішення в установленому законом порядку
питання про прийняття апеляційної скарги.
Відповідно до підпункту "г" пункту 2 ст.3 Декрету Кабінету
Міністрів "Про державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
касаційні скарги на ухвали
місцевих та апеляційних господарських судів державним митом не
оплачуються, позивачу необхідно повернути державне мито у розмірі
267, 80 грн., сплачене ним за платіжним дорученням № 674 від
20.02.2004 р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу дочірньої компанії "XXX" НАК "SSS" в особі
Управління "YYY" задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03 лютого
2004 р. у справі за № 35/326 скасувати, а справу передати до цього
ж суду для розгляду зі стадії прийняття апеляційної скарги.
Повернути дочірній компанії "XXX" НАК "SSS" в особі Управління
"YYY" 267, 80 грн. державного мита сплаченого за платіжним
дорученням № 674 від 20.02.2004 р.
Видати довідку.
Головуючий О.Ф. Шульга
Судді В.І. Дерепа
Л.В. Стратієнко