ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          Іменем України

06.05.2004                              Справа N 6/240

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, доповідача,  судді,  за участю представників  сторін:

позивача, відповідачів;

розглянувши касаційні  скарги  ВАТ  "РЗ"  та  ТзОВ  "І"  на ухвалу

господарського суду м.Києва від 8 квітня 2003  року  та  постанову

Київського  апеляційного  господарського  суду  від 16 грудня 2003

року у справі за позовом ТзОВ "С" до Державної  комісії  з  цінних

паперів  та  фондового  ринку,  ВАТ  "РЗ",  ТзОВ  "І" про визнання

недійсним рішення загальних зборів,

                        В С Т А Н О В И В:

У квітні 2003 року ТзОВ  "С"  звернулось  до  господарського  суду

м.Києва  з  позовом до відповідачів про визнання недійсним рішення

загальних зборів акціонерів ВАТ "РЗ".

Ухвалою від 8 квітня 2003 року господарським судом м.Києва з метою

забезпечення  позову  заборонено  ВАТ  "РЗ"  вчиняти будь-які дії,

спрямовані на виконання рішення загальних  зборів  акціонерів  ВАТ

"РЗ" від 26.03.2003 року.

Постановою Київського  апеляційного  господарського  суду  від  16

грудня 2003 року вказана ухвала суду залишена без змін.

У касаційній скарзі заявники  просять  скасувати  прийняті  судові

рішення, як безпідставні.

Обговоривши доводи    касаційних   скарг,   заслухавши   пояснення

представників відповідачів, вивчивши матеріали справи, суд вважає,

що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 66 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , господарський суд за

заявою сторони,  прокурора, або з своєї ініціативи має право вжити

заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в

будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів

може   утруднити   чи   зробити   неможливим   виконання   рішення

господарського суду.

Стаття 67  ГПК  України  ( 1798-12   ) (1798-12)
           передбачає,   що   позов

забезпечується  накладенням  арешту на майно або грошові суми,  що

належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії,

забороною іншим особам вчиняти дії,  що стосуються предмета спору,

зупинення стягнення на підставі виконавчого документа  або  іншого

документа, за який стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Умовою застосування  заходів  до  забезпечення  позову є достатньо

обгрунтоване припущення,  що майно,  яке є у відповідача на момент

пред'явлення   позову  до  нього,  може  зникнути,  зменшитися  за

кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Як вбачається  з   матеріалів   справи,   8   квітня   2003   року

господарський суд м.Києва виніс ухвалу про забезпечення позову,  в

якій точно не зазначив які саме дії забороняється вчиняти та  яким

особам вчиняти такі дії заборонено.

Суд апеляційної  інстанції,  приймаючи постанову про залишення без

змін ухвали місцевого суду, на вказані порушення уваги не звернув.

За таких обставин судові рішення підлягають скасуванню, а справа -

передачі господарському суду м. Києва для розгляду по суті.

Керуючись ст.  ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-10, 111-11, 111-13

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд

                       П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського  апеляційного  господарського  суду  від   16

грудня  2003  року  та  ухвалу  господарського  суду м.Києва від 8

квітня 2003 року скасувати,  задовольнивши  касаційні  скарги  ВАТ

"РЗ" та ТзОВ "І".

Справу передати господарському суду м.Києва для розгляду по суті.