ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.05.2004 Справа N 21/39-03-1032
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Приватної фірми “Н”,
судовому засіданні м. Дніпропетровськ
касаційну скаргу
на ухвалу від 02.12.2003
Одеського апеляційного
господарського суду
у справі № 21/39-03-1032
господарського суду Одеської області
за позовом Приватної фірми “Н”,
м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою
відповідальністю “Торговий дім
“Світлана”, м. Одеса
про стягнення 7 000 грн.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.07.2003
залишено без розгляду позов Приватної фірми “Н” до Товариства з
обмеженою відповідальністю “Торговий дім “С” про стягнення 3%
річних та індексації від інфляції у розмірі 7 000 грн. на
підставі п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки позивачем не подано витребуваних
судом доказів, необхідних для повного, всебічного та
об’єктивного вирішення спору. Крім того, представники сторін в
судове засіданні не з’являлися, у зв'язку з цим справа
неодноразово відкладалася.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від
02.12.2003 відмовлено Приватній фірмі “Н” у відновленні
пропущеного строку подання апеляційної скарги.
Суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до ст. 93
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься,
протягом десяти днів з дня прийнятті рішення місцевим
господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було
оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення – з дня
підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
. Відновлення пропущеного строку подання апеляційної
скарги можливе протягом трьох місяців з дати прийняття рішення
місцевим господарським судом.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, зазначає суд, що
оскаржувану ухвалу скаржник отримав 04.08.2003, а з апеляційною
скаргою звернувся лише 24.10.2003, тобто в останній день
трьохмісячного строку, передбаченого ст. 93 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
. Причини пропуску строку, які б можна було визнати
поважними скаржник не надав.
Оскаржуючи ухвалу апеляційного суду від 02.12.2003 скаржник
просить її скасувати, поновити провадження по справі та винести
рішення по суті, задовольнивши позовні вимоги посилаючись на те,
що ухвалу господарського суду від 24.07.2003 направлено судом
04.08.2003, а отримано скаржником 7-8.08.2003, чим порушено
вимоги ст. 87 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Скаржник зазначає, що апеляційний суд не встановив, що однією із
причин подання апеляційної скарги в кінці 3-х місячного строку
було те, що позивачем – Приватною фірмою “Н” подано до
господарського суду заяву про перегляд ухвали суду від
24.07.2003 за нововиявленими обставинами.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її
повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 93 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна скарга подається, а апеляційне
подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийнятті рішення
мўсцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні
було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення – з
дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84
цього кодексу.
Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги
можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим
господарським судом.
Згідно до частини 1 статті 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
за заявою
сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може
визнати причину пропуску встановленого законом процесуального
строку поважною і відновити пропущений строк. При цьому
Господарський процесуальний кодекс України не пов’язує право
суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що
спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з
урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи,
що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та
робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності
причин пропуску строку.
Як вбачається з матеріалів справи оскаржувану ухвалу винесено
24.07.2003, направлено сторонам, згідно відмітки на оригіналі
ухвали 29.07.2003, тобто у строки встановлені ст. 87
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
З апеляційною скаргою Приватна фірма “Н” звернулася до суду
24.10.2003, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 93 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Доводи скаржника про те, що однією із причин пропуску строку
подання апеляційної скарги є подання позивачем – Приватною
фірмою “Н” до господарського суду заяви про перегляд ухвали
господарського суду від 24.07.2003 за нововиявленими обставинам
спростовуються тим, що скаржник мав можливість у строки
встановлені Господарським процесуальним кодексом України, а у
разі отримання оскаржуваного рішення після закінчення
процесуального строку, разом з клопотанням звернутися
безпосередньо до апеляційного суду, але в даному випадку
скаржник обрав перегляд ухвали господарського суду Одеської
області від 24.07.2003 за нововиявленими обставинами.
За таких обставин, апеляційний суд обґрунтовано не визнав
причини пропуску строку поважними і прийшов до правильного
висновку про відхилення клопотання про відновлення пропущеного
строку подання апеляційної скарги.
Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану
апеляційним судом обставинам справи такою, що ґрунтується на
матеріалах справи та чинному законодавстві в підстав для
задоволення касаційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Одеського
апеляцўйного господарського суду від 02.12.2003 у справі
№ 21/39-03-1032 без змін.