ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                           ПОСТАНОВА

                        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 05.05.2004                                     Справа N 12/404пд

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

             Перепічая В.С. (головуючого)

             Вовка І.В.,

             Гончарука П.А.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну  скаргу  Приватного підприємця А.А.А.

на постанову       Донецького апеляційного господарського суду від

                   12.01.2004 року

у справі

за позовом         Приватного підприємця А.А.А.

до                 Товариства з обмеженою відповідальністю "XXX",

третя особа:       Комунальне підприємство "YYY"

про                розірвання договору оренди,

                            УСТАНОВИВ:

У серпні  2003  року  позивач  звернувся  до  господарського  суду

Донецької  області з позовною заявою до відповідача 

про   розірвання договору оренди № 27 від 19.03.2003 року,  

посилаючись на  те,  що

останній   у   порушення   договірних  зобов'язань  не  вносить  у

встановленому розмірі орендну плату з  дня  укладення  зазначеного

договору.

Під час  розгляду  справи в суді першої інстанції позивач доповнив

вимоги і просив стягнути з відповідача судові витрати пов'язані  з

оплатою послуг адвоката в сумі 1000 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.10.2003 року

позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Донецького   апеляційного   господарського   суду   від

12.01.2004 року  зазначене рішення суду першої інстанції скасовано

та в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач вважає,  що апеляційним судом порушено

норми процесуального права,  і тому просить прийняту ним постанову

скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відзиві на касаційну  скаргу  відповідач  вважає,  що  постанова

апеляційного суду відповідає законодавству,  і просить залишити її

без змін.

Відзив на касаційну скаргу від 3-ї особи до суду не надходив.

Дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши

матеріали справи та прийняті в ній судові рішення,  суд вважає, що

касаційна  скарга  підлягає  задоволенню  частково   з   наступних

підстав.

Як вбачається  із матеріалів справи,  між КП "YYY" та відповідачем

було укладено договір № 27 від 19.03.2003 року,  за умовами  якого

останньому  було  передано  в  оренду  нежитлове приміщення площею

56,75 кв.м  за  адресою:  м.  Н-ськ,  вул.  Щ-ва,  99  строком  до

31.12.2003 року.

За договором   купівлі-продажу   №67   від   18.07.2003  року  між

виконкомом H-ської міської  ради  та  А.А.А.  зазначене  нежитлове

приміщення було придбане останньою у власність.

Предметом даного   судового   розгляду   є   вимоги  позивача  про

розірвання договору оренди № 27 від 19.03.2003 року з підстав  п.3

ст. 269 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України

( 1798-12 ) (1798-12)
          на  звернення  до  господарського  суду  мають  право

підприємства,   установи,   організації,   інші   юридичні  особи,

громадяни,  які здійснюють підприємницьку діяльність без створення

юридичної  особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта

підприємницької діяльності  згідно  з  встановленою  підвідомчістю

господарських  справ  за  захистом своїх порушених або оспорюваних

прав і охоронюваних законом інтересів.

За вимогами п.1 ч.1 ст. 24 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
         загальним судам

підвідомчі  справи у спорах,  що виникають з цивільних,  сімейних,

трудових і кооперативних  правовідносин,  якщо  хоча  б  однією  з

сторін у спорі є громадянин.

У той  же  час,  суди,  вирішуючи  спір,  на зазначені вимоги норм

процесуального права уваги не звернули та не з'ясували питання про

те, чи не є однією із сторін у спірних правовідносинах громадянин,

оскільки  договір  купівлі-продажу  №  67  від   18.07.2003   року

орендованого  приміщення  з  боку  покупця,  як зазначено в ньому,

укладено гр. А.А.А.

Отже, судами попередніх  інстанцій  не  було  з'ясовано  обставин,

пов'язаних з підвідомчістю даного спору.

Таким чином,  прийняті  в  даній  справі  судові  рішення не можна

визнати законними,  і тому вони підлягають скасуванню з  передачею

справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

З огляду наведеного та керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9  -

111-12 Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,

Вищий господарський суд України

                           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу   Приватного   підприємця   А.А.А.   задовольнити

частково.

Постанову Донецького    апеляційного   господарського   суду   від

12.01.2004 року  та  рішення господарського суду Донецької області

від 06.10.2003 року скасувати,  і справу №  12/404пд  передати  на

новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий В. Перепічай

С у д д і: І. Вовк

           П. Гончарук