ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.05.2004 Справа N 05-5-43/50555
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., – головуючого
(доповідач у справі),
Ткаченко Н.Г.,
Бенедисюка І.М.
розглянувши матеріали ДП “НАЕК “Енергоатом”
касаційної скарги
на постанову від 27.01.2004р. Київського
апеляційного господарського суду
у справі № 05-5-43/50555 господарського суду
міста Києва
за заявою ТОВ “Таврида-Центр”
до ДП “НАЕК “Енергоатом”
про банкрутство
за участю представника сторони:
від ТОВ “Таврида-Центр” – Конопля А.М., довір. від 05.01.2004 р.
б/н
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.2003р. (суддя
– Пасько м. В.) заяву ТОВ “Таврида-Центр” про порушення справи
про банкрутство повернуто без розгляду на підставі п. 3 ст. 63
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвала мотивована тим, що заявник не надав суду доказів, що
підтверджують наявність безспірних вимог заявника до боржника,
що не були задоволені протягом трьох місяців. Крім того, ним не
визначена дата, з якої починається перебіг тримісячного строку
та не додано до заяви належного розрахунку суми безспірних вимог
кредитора.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
27.01.2004р. (судді: головуючий – Коваленко В.М., Вербицька
О.В., Муравйов О.В.) ухвалу господарського суду міста Києва від
21.11.2003р. було скасовано, матеріали справи № 05-5-43/50555
повернуто до господарського суду міста Києва для розгляду.
Не погоджуючись з винесеною постановою, ДП НАЕК “Енергоатом”
звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду
України, в якій просить скасувати оскаржуваний судовий акт та
залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення представника сторони, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
(далі - Закон) справа про банкрутство порушується
господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника
сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів
заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом
трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
При цьому, до заяви кредитора додаються відповідні документи:
рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги
кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового
документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється
списання коштів з рахунків боржника, виконавчі документи чи інші
документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів
(ч. 8 ст. 7 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
). Документи, які додаються до
заяви про порушення справи про банкрутство, повинні насамперед
підтверджувати ознаки неплатоспроможності боржника, передбачені
статтею 6 Закону.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом
апеляцўйної інстанції, при поданні заяви про порушення справи
про банкрутство ДП “НАЕК “Енергоатом” заявником було додано
копія рішення господарського суду про стягнення заборгованості
на користь заявника, копія наказу на примусове виконання цього
рішення та постанови органу державної виконавчої служби про
відкриття та зупинення виконавчого провадження по примусовому
виконанню наказу.
Таким чином, заявником надано суду належні докази в
обґрунтування своїх безспірних вимог.
Водночас, положення ст. 7 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
не містять такої
вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство, як
зазначення дати з якої починається перебіг трьохмісячного
строку.
Обов’язок встановлення на підставі наданих доказів факту
невиконання боржником протягом трьох місяців у виконавчому
провадженні грошових вимог заявника, в т. ч. визначення дати
відліку трьохмісячного строку та закінчення його перебігу,
лежить саме на господарському суді.
При цьому, судом не перевірено надані докази на предмет
невиконання рішення господарського суду Миколаївської області
саме боржником, а не його структурним підрозділом.
Отже, господарським судом міста Києва необґрунтовано повернуто
заяву про порушення справи про банкрутство без надання
відповідної правової оцінки доданим до заяви документам.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала
суду першої інстанції не відповідає вимогам чинного
законодавства та обставинам справи, тому постанова суду
апеляційної інстанції про її скасування є правомірною. Отже,
підстав для задоволення касаційної скарги, поданої на дану
постанову апеляційного господарського суду, не вбачається.
При цьому, колегія суддів зазначає, що під час повторного
розгляду поданої заяви місцевому господарському суду необхідно
перевірити дотримання кредитором - заявником вимог ч. 3 ст. 6
Закону щодо строку незадоволення саме боржником, а не його
структурним підрозділом, вимог кредитора, а також наявність чи
відсутність перешкод щодо порушення справи про банкрутство,
зазначених у ч. 2 ст. 8 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 6, 7, 8 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
та ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ДП “НАЕК “Енергоатом” на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2004р. у
справі № 05-5-43/50555 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
27.01.2004р. у справі № 05-5-43/50555 залишити без змін.