ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.05.2004 Справа N 05-5-15/50800
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., – головуючого
(доповідач у справі),
Ткаченко Н.Г.,
Бенедисюка І.М.
розглянувши матеріали ДП “НАЕК “Енергоатом”
касаційної скарги
на постанову від 27.01.2004р. Київського
апеляційного господарського суду
у справі № 05-5-15/50800 господарського суду
міста Києва
за заявою ТОВ “РКМ&Г”
до ДП “НАЕК “Енергоатом”
про банкрутство
за участю представників сторони:
від ТОВ “РКМ&Г” – Головач С.М., довір. від 15.01.2004 р. б/н;
Конопля А.М., довір. від 15.01.2004 р. б/н;
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.2003р. (суддя
– Хоменко м. Г.) заяву ТОВ “РКМ&Г” про порушення справи про
банкрутство було повернуто без розгляду на підставі абз. 6 ч. 1
ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
та п. 3 ст. 63 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвала мотивована тим, що заявник не вказав доказів, що
підтверджують існування заборгованості боржника саме перед
заявником, а саме: не вказані докази, які підтверджують
наявність безспірних вимог заявника до боржника, та які
підтверджують правонаступництво боржника за зобов’язаннями
структурних підрозділів боржника.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
27.01.2004р. (судді: головуючий – Коваленко В.М., Вербицька
О.В., Муравйов О.В.) ухвалу господарського суду міста Києва від
21.11.2003р. було скасовано, матеріали справи № 05-5-15/50800
повернуто до господарського суду міста Києва для розгляду.
Не погоджуючись з винесеною постановою, ДП НАЕК “Енергоатом”
звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду
України, в якій просить скасувати оскаржуваний судовий акт та
залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення представників сторони, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
(далі - Закон) справа про банкрутство порушується
господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника
сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів
заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом
трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
При цьому, до заяви кредитора додаються відповідні документи:
рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги
кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового
документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється
списання коштів з рахунків боржника, виконавчі документи чи інші
документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів
(ч. 8 ст. 7 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
). Документи, які додаються до
заяви про порушення справи про банкрутство, повинні насамперед
підтверджувати ознаки неплатоспроможності боржника, передбачені
статтею 6 Закону.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом
апеляційної інстанції, при поданні заяви про порушення справи
про банкрутство ДП “НАЕК “Енергоатом” заявником було додано
копії рішення господарського суду про стягнення заборгованості
саме з боржника на користь заявника, копії наказу на примусове
виконання цього рішення та постанови органу державної виконавчої
служби про відкриття та зупинення виконавчого провадження по
примусовому виконанню наказу.
Таким чином, заявником надано суду належні докази в
обґрунтування своїх безспірних вимог до боржника. Тому,
господарським судом міста Києва необґрунтовано повернуто заяву
про порушення справи про банкрутство без надання відповідної
правової оцінки доданим до заяви документам.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала
суду першої інстанції не відповідає вимогам чинного
законодавства та обставинам справи, тому постанова суду
апеляційної інстанції про її скасування є правомірною. Отже,
підстав для задоволення касаційної скарги, поданої на дану
постанову апеляційного господарського суду, не вбачається.
При цьому, колегія суддів зазначає, що під час повторного
розгляду поданої заяви місцевому господарському суду необхідно
перевірити дотримання кредитором - заявником вимог ч. 3 ст. 6
Закону щодо строку незадоволення боржником вимог кредитора, а
також наявність чи відсутність перешкод щодо порушення справи
про банкрутство, зазначених у ч. 2 ст. 8 Закону.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 6, 7, 8 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
та ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ДП “НАЕК “Енергоатом” на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2004р. у
справі № 05-5-15/50800 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
27.01.2004р. у справі № 05-5-15/50800 залишити без змін.