ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.05.2004 Справа N 12/74/48/5-02
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 02.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. (головуючий), Васищака І.В., Подоляк О.А.,
за участю представників:
позивача - Томченко В.М.,
відповідача - Бойко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві,
касаційну скаргу ТОВ "Хубер"
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 28.01.2004 року
у справі N 12/74/48/5-02
за позовом малого спільного підприємства "Б.Н.В."
до ТОВ "Хубер"
про визнання договору неукладеним
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Київської області від
18.06.2003 року у справі N 12/74/48/5-02 (суддя Фаловська І.М.)
заяву малого спільного підприємства "Б.Н.В." про перегляд рішення
господарського суду Київської області від 04.10.2002 року у справі
N 12/74/48/5-02 за нововиявленими обставинами повернуто без
розгляду. В обґрунтування вказаної ухвали суд першої інстанції
послався на пропуск заявником строку подання заяви про перегляд
рішення за нововиявленими обставинами без поважних причин пропуску
вказаного строку.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
28.01.2004 року (судді: Зеленін В.О., Коршун Н.М., Авдеєв П.В.)
ухвалу господарського суду Київської області від 18.06.2003 року у
справі N 12/74/48/5-02 скасовано, визнано причину пропуску строку
для подачі заяви малого спільного підприємства "Б.Н.В." про
перегляд рішення господарського суду Київської області від
04.10.2002 року у справі N 12/74/48/5-02 за нововиявленими
обставинами поважною та відновлено цей строк; матеріали справи та
заяву малого спільного підприємства "Б.Н.В." повернуто в місцевий
суд для розгляду.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, ТОВ
"Хубер" звернулось до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить її скасувати.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що
судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми
матеріального права та надана невірна оцінка фактичним обставинам
справи, що призвело до неправильного застосування судом норм
процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування господарським судом апеляційної
інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що заява громадянина
Завгородько Є.В. про перегляд рішення Святошинського районного
суду м. Києва від 04.06.2002 року у зв'язку з нововиявленими
обставинами та ухвала Святошинського районного суду міста Києва
від 01.04.2003 року були направлені на юридичну адресу позивача:
м. Київ, вул. Щербакова, 45, кв. 31, а не на фактичну: м. Київ,
вул. Б. Хмельницького, 16-22, корпус Б, що призвело до отримання
позивачем вказаних процесуальних документів із значним
запізненням.
Встановивши вказані обставини справи та надавши їм
відповідної оцінки, апеляційна інстанція дійшла висновку про те,
що несвоєчасне отримання позивачем заяви громадянина
Завгородько Є.В. про перегляд рішення Святошинського районного
суду м. Києва від 04.06.2002 року у зв'язку з нововиявленими
обставинами та ухвали Святошинського районного суду міста Києва
від 01.04.2003 року є поважною причиною пропуску строку подання
заяви про перегляд рішення господарського суду Київської області
від 04.10.2002 року у справі N 12/74/48/5-02 за нововияленими
обставинами, а відтак вказаний процесуальний строк, відповідно до
ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, підлягає поновленню.
Крім того, оцінивши наявні в матеріалах справи докази,
апеляційна інстанція дійшла висновку, що в рішенні Святошинського
районного суду міста Києва від 23.04.2003 року у справі
N 2-312-1/02 зазначені обставини, які є ново виявленими
обставинами, оскільки вони мають істотне значення для розгляду
справи N 12/74/48/5-02 і не були відомі позивачу до
23.04.2003 року.
Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція на підставі встановлених
фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права,
при цьому касаційна інстанція не має права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
За таких обставин, посилання скаржника на неправильну оцінку
причин пропуску позивачем процесуального строку подання заяви про
перегляд рішення за нововиявленими обставинами зводяться до
переоцінки касаційною інстанцією доказів, що знаходяться за межами
повноважень касаційної інстанції і є неприпустимим згідно вимог
чинного законодавства.
Крім того, посилання скаржника на те, що справу розглянуто в
іншому складі колегії суддів не спочатку спростовуються
матеріалами справи.
Так, зі змісту протоколу судового засідання від
28.01.2004 року вбачається, що розгляд справи в судовому засіданні
28.01.2004 року у складі колегії суддів Зеленіна В.О.,
Коршуна Н.М., Авдеєва П.В. відбувся спочатку з дотриманням порядку
ведення судового засідання, передбаченого ст. 74 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті
оскарженої постанови господарський суд апеляційної інстанції
правильно застосував норми матеріального і процесуального права, в
зв'язку з чим підстав для скасування оскарженої постанови немає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ "Хубер" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
28.01.2004 року у справі N 12/74/48/5-02 залишити без змін.