ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.05.2004 справа N А-04/374-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому ДПІ у Жовтневому районі м.
судовому засіданні касаційну Харкова
скаргу
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від
03.12.2003 № А-04/374-03
у справі господарського суду Харківської області
за позовом Українське-російського
спільного підприємства ВАТ
"ХУС"
до ДПІ у Жовтневому районі м.
Харкова
про зобов'язання здійснити
списання податкового боргу
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Харківської області від 29.10.2003 у
справі № А-04/374-03, залишеним без змін постановою Харківського
апеляційного господарського суду від 03.12.2003 позов задоволене
частково: зобов'язано ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова здійснити
додаткове списання податкового боргу з податку на додану вартість
на суму 21 441 грн. Українське-російському спільному підприємству
ВАТ "ХУС" та стягнуто на користь позивача з ДПІ у Жовтневому
районі м. Харкова 20, 96 грн. державного мита та 29, 10 грн.
витрат на судове-інформаційне забезпечення судового процесу. В
решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова просить
скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 03.12.2003, рішення господарського суду Харківської області
від 29.10.2003 у справі № А-04/374-03 в частині зобов'язання ДПІ у
Жовтневому районі м. Харкова здійснити додаткове списання
податкового боргу на суму 21 441 грн. з податку на додану вартість
та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на
неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції
норм ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, Положення про
списання та розстрочення податкового боргу платників податків у
зв'язку з відміною картотеки, затвердженого наказом ДПА України
від 01.03.2001 № 81 ( z0281-01 ) (z0281-01)
та ст. 4, 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Позивач і відповідач не скористалися своїм процесуальним правом на
участь своїх представників в засіданні суду касаційної інстанції.
Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі
встановлених в них фактичних обставин правильність застосування
господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з таких підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що
рішенням ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 112 від 25.05.2001
позивачу на підставі ст. 18 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
було списано податок на додану
вартість на суму 35 405, 37 грн.
Заявляючи позовні вимоги про додаткове списання 86 930, 6 грн.
податкового боргу з податку на додану вартість, позивач посилався
на факти, встановлені рішенням господарського суду Харківської
області від 15.01.2003 у справі № 04/230-02, які відповідно до ст.
35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не підлягають доведенню.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
господарські суди попередніх інстанцій всебічно і повно дослідили
обставини справи і прийшли до правильного висновку щодо законності
та обгрунтованості вимог позивача про додаткове списання
податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 21 441 грн.
з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти, встановлені рішенням господарського
суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час
розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших
спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Господарськими судами встановлено, що податковий борг позивача,
який заявлено у позові до додаткового списання, вже був предметом
розгляду у справі № 04/230-02 господарського суду Харківської
області за позовом ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова до
Українське - російського спільного підприємства ВАТ "ХУС" про
стягнення 358 017, 03 грн. Рішенням господарського суду
Харківської області у даній справі від 15.01.2003 було
встановлено, що Українське-російським спільним підприємством ВАТ
"ХУС" у 2000 - 2001 р. були проведені сплати з ПДВ відповідно до
платіжних доручень за 2000 - 2001 р., про що зазначено у платіжних
дорученнях, на суму 21 441 грн., які зараховані ДТП у Жовтневому
районі м. Харкова у платежі 1999 р., що не відповідає
законодавству, оскільки власник коштів розпорядився ними інакше,
що повністю відповідає його правам, передбаченим законодавством,
зокрема Законом України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
. В зв'язку з
чим, ця сума повинна враховуватися у платежі 2000-2001 р., а борг
1999 р. відповідно зростає, але він підлягає списанню на підставі
ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
. У зв'язку з наведеним на суму 21 441 грн. стягнення
ПДВ у позові необхідно відмовити."
З огляду на встановлені вищезазначеним рішенням господарського
суду Харківської області факти, висновки господарських судів
попередніх інстанцій щодо права позивача на додаткове списання
податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 21 441 грн.
є законним і обгрунтованим.
Що стосується іншої частини позовних вимог, в задоволенні яких
було відмовлено, то господарськими судами встановлено, що:
по-перше, позивачем у встановленому законом порядку вимоги у цій
частині документально не підтверджено; по-друге, при вирішенні
справи № 04/230-02 всі платежі позивача з податку на додану
вартість за період 2000-2001 р.р. вже були предметом дослідження
та господарським судом прийнято рішення про стягнення з позивача
214312 грн. податкового боргу.
З огляду на викладене, постанова Харківського апеляційного
господарського суду від 03.12.2003 у справі № А-04/374-03
відповідає вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам
справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст.
111-9, 111-11 Господарського процесуального права України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова залишити без
задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 03.12.2003 у справі № А-04/374-03 - без змін.