826/9267/16 Про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку - 05.03.2021 Прийняття

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2017 року (суддя Смолій І.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року (судді: Губська О.А. (головуючий), Беспалов О.О., Парінов А.Б.) у справі №826/9267/16 за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна" до Офісу великих платників податків ДФС, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Підприємство з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган), третя особа: Державна казначейська служба України про:

- визнання протиправною бездіяльність контролюючого органу, що полягає у не вчиненні дій, направлених на повернення Підприємству з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна" надміру сплаченої суми з податку на прибуток підприємств у розмірі 33 655 473,00 грн на підставі листа від 07.12.2015 вих. № 20357-15;

- зобов`язати відповідача вчинити дії щодо відображення в інтегрованій картці платника податків - Підприємства з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна" коректних показників з податку на прибуток (код класифікації доходів бюджету 11020300) станом на 07.12.2015, зокрема, відобразити наявне позитивне сальдо розрахунків (переплата) станом на 07.12.2015, у розмірі 34 302 597,79 грн;

- зобов`язати контролюючий орган підготувати висновок про повернення на поточний рахунок Підприємства надміру сплаченої суми з податку на прибуток підприємств на підставі заяви № 20357-15 від 07.12.2015 у розмірі 33 655 473,00 грн та подати його для виконання до Державної казначейської служби України.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом в порушення вимог податкового законодавства безпідставно не повернуто переплату з податку на прибуток на поточний рахунок позивача, наявність якої підтверджується документально, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року, позов Підприємства задоволено.

4. Задовольняючи позовні вимоги Підприємства суди мотивували свої рішення тим, що у 2013-2015 роках контролюючим органом не проводилося перевірок Підприємства з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна" з питань дотримання податкового законодавства, що визнано відповідачем, станом на 07 грудня 2015 року - час звернення до контролюючого органу із заявою про повернення коштів на поточний рахунок, позитивне сальдо розрахунків (переплата) у позивача з податку на прибуток підприємств становило 34302597,79 грн, доказів наявності у Підприємства податкового бору відповідачем також не надано. Крім того, встановлено, що наявна у позивача переплата з податку на прибуток, яка існувала станом на 07 грудня 2015 року в подальшому перестала обліковуватися у інтегрованій картці позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2017 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем на адресу податкового органу подано заяву від 07.12.2015 №20357-15 про повернення коштів на поточний рахунок Підприємства з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна" в частині переплати з податку на прибуток підприємств на суму 33 655 473,00 грн.

Листом від 28.12.2015 №27734/10/28-10-20-3-20 контролюючий орган відмовив позивачеві у поверненні коштів, посилаючись на те, що переплата в картці особового рахунку по платежу податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів є меншою, ніж зазначена Підприємством в заяві. Також запропоновано провести звіряння розрахунків з бюджетом з зазначеного податку.

Судами встановлено, що протягом 2013-2015 років сума нарахованих зобов`язань з податку на прибуток підприємств, з урахуванням всіх уточнюючих розрахунків до декларацій з податку на прибуток підприємств, які подавалися позивачем, склала 372 010 514,00 грн, сплачено 406 303 241,76 грн. Крім того, станом на 1 січня 2013 року позитивне сальдо розрахунків (переплата) становила 9870,03 грн, відповідно, позитивне сальдо розрахунків станом на 07 грудня 2015 року становило 34 302 597,79 грн.

Факт здійснення оплати у 2013-2015 роках Підприємством з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна" задекларованих сум авансових внесків з податку на прибуток підприємства підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, та фактично не заперечується контролюючим органом.

Наявність у позивача переплати підтверджується також, наявними у матеріалах справи актами щодо стану розрахунків з податку на прибуток, зокрема, в акті від 10.10.2013 №8100-20 зазначено, що станом на 01.01.2013 в графі "позитивне сальдо розрахунків з бюджетом" становить 9870,03 грн, станом на 10.10.2013 в графі "позитивне сальдо розрахунків з бюджетом" зазначено 30 409 594,49 грн. В акті за №909-20 від 30.05.2014 в графі "позитивне сальдо розрахунків з бюджетом" станом на 29.05.2014 зазначено 37 167 684,00 грн.

Проте, як встановлено судами, у подальшому сума переплати з податку на прибуток перестала за ним обліковуватися в інтегрованій картці платника податків.

Так, в акті від 13.03.2015 №1123-20 податковим органом відображено, що у Підприємства за платежем "авансові внески з податку на прибуток", в графі "від`ємне сальдо розрахунків з бюджетом (без урахування пені)" на 01.01.2015 зазначено суму 30 400 000,00 грн, в графі "несплачена пеня" зазначено суму 800 061,12грн, сальдо на 12.03.2015 за даними контролюючого органу становить 6 156 203,98 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на те, що висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального права, зазначає про наявність у позивача податкового боргу, що виключає повернення помилково чи надмірно сплачених коштів.

Також контролюючий орган вказує на те, що позивач про відсутність в інтегрованій картці платника податків показників переплати з податку на прибуток дізнався 13.03.2015 під час складання акту звірки від 13.03.2015 №1123-20, проте з позовом позивач до суду звернувся лише 16.06.2016, що свідчить про пропущення шестимісячного строку для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, відповідач наполягає на тому, що в силу частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовні вимоги Товариства в частині зобов`язання контролюючого органу вчинити дії щодо відображення в інтегрованій картці платника податків ПІІ "Тойота-Україна" коректних показників з податку на прибуток станом на 07.12.2015, зокрема, відобразити наявне позитивне сальдо розрахунків (переплата) станом на 07.12.2015, у розмірі 34 302 597,79 грн мають бути залишені без розгляду.

9. Товариство надало відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновку суду апеляційної інстанції про безпідставність відмови контролюючого органу у наданні висновку про повернення позивачу надмірно сплаченої суми податку з бюджету та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України (254к/96-ВР) :

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частини перша - третя статті 99.

Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

11.2. Частини перша статті 100.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

12. Податковий кодекс України (2755-17) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Підпункт 14.1.115 пункту 14.1 статті 14.

Надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

12.2. Підпункт 17.1.10 пункту 17.1 статті 17.

Платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

12.3. Пункт 43.1 статті 43.

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

12.4. Пункт 43.2 статті 43.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

12.5. Пункт 43.3 статті 43.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

12.6. Пункт 43.4 статті 43.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

12.7. Пункт 43.5 статті 43.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

12.8. Пункт 43.6 статті 43.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

12.9. Пункт 57.1 статті 57.

На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

12.10. Підпункт 153.3.2 пункту 153.3 статті 153.

Крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

12.11. Підпункт 153.3.3 пункту 153.3 статті 153.

Платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв`язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.2 цього пункту.

12.12. Підпункт 153.3.4 пункту 153.3 статті 153.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов`язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов`язань наступного податкового періоду, а при отриманні від`ємного значення об`єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов`язань майбутніх податкових періодів.

12.12. Підпункт 153.3.8 пункту 153.3 статті 153.

Авансовий внесок із податку, сплачений у зв`язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід`ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до норм статті 160 цього Кодексу або чинних міжнародних договорів України.

13. Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого спільним наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30 грудня 2013 року №882/1188 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Обов`язковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів перерахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені: 1) на поточний рахунок платника податку в банку; 2) на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Міндоходів, незалежно від виду бюджету; 3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку; 4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в банку; 5) поштовим переказом через підприємства поштового зв`язку; 6) для подальших розрахунків у якості авансових платежів (передоплати) або грошової застави: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу Міндоходів у відповідному уповноваженому банку (у разі коли кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

За платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

Орган Міндоходів несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

13.5. Пункт 10.

На підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у визначеному законодавством порядку.

14. Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затверджений наказом Міністерств доходів і зборів України від 05 грудня 2013 року № 765 (z0217-14) .

14.1. Пункт 3 Розділу І

Інтегрована картка платника (ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи

14.2. Розділ ІІ

14.2.1. Пункт 3.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

14.2.2. Пункт 8.

Залежно від призначення платежів відкриваються такі інтегровані картки платника, як за формою № 7 для здійснення обліку коштів, що обліковуються на відповідних рахунках ГУ Міндоходів як передоплата.

14.2.3. Пункт 9.

Для зведеного оперативного обліку надходжень платежів, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих сум територіальними органами Міндоходів в електронному вигляді ведуться реєстри надходжень та повернень платежів за відповідною формою.

14.2.4. Пункт 11.

Форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки.

Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов`язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати.

На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.

14.2.5. Пункт 13.

Занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Авансовий внесок із податку, сплачений у зв`язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід`ємною частиною податку на прибуток.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків у наступних звітних місяцях до повного її погашення

16. Платник податків має право на повернення надміру сплачених сум податків.

При наявності у платника податків надміру сплачених сум грошового зобов`язання, такі надміру сплачені суми підлягають поверненню платнику на підставі поданої ним заяви про повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми та за умови відсутності податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення надмірно сплачених сум грошового зобов`язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

17. При вирішенні спору необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судами) обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

У разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать про порушення чи не дотримання платником податків норм податкового законодавства, такий платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15.12.2017) згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

18. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

19. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ (460-20) ).

20. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

21. Як вбачається з листа контролюючого органу від 28.12.2015 №27734/10/28-10-20-3-20, єдиною підставою для відмови позивачу у поверненні коштів було те, що переплата в картці особового рахунку по платежу податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів є меншою, ніж зазначена Підприємством в заяві.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи подана Підприємством податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2013 рік (від 27.02.2014 №9090853778) рознесена до інтегрованої картки платника за терміном нарахування 11.03.2014 в сумі (-12858,42) грн.

Згідно акту звіряння №909-20 від 30.05.2014 в графі "позитивне сальдо розрахунків з бюджетом" станом на 29.05.2014 зазначено 37 167 684,00 грн.

Так, в акті звіряння від 13.03.2015 №1123-20 податковим органом відображено, що у Підприємства за платежем "авансові внески з податку на прибуток", в графі "від`ємне сальдо розрахунків з бюджетом (без урахування пені)" на 01.01.2015 зазначено суму 30 400 000,00 грн, в графі "несплачена пеня" зазначено суму 800 061,12грн, сальдо на 12.03.2015 за даними контролюючого органу становить 6 156 203,98 грн.

Згідно доводів відповідача подана позивачем податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2013 рік рознесена до інтегрованої картки платника за терміном нарахування 11.03.2014 із застосуванням "алгоритму", який опубліковано у листі Міністерства доходів і зборів України №3194/7/99-99-19-03-01-17 від 07 лютого 2014 року "Про подання податкової звітності з податку на прибуток за 2013 рік", і зазначене свідчить, що у позивача відсутня переплата (позитивне сальдо розрахунків) у сумі, що заявлена у заяві про повернення коштів.

Проте, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили посилання контролюючого органу на застосування "алгоритму", який опубліковано у листі Міністерства доходів і зборів України №3194/7/99-99-19-03-01-17 від 07 лютого 2014 року, що спричинило "зникнення" з інтегрованої картки позивача суми переплати, оскільки вказаний лист не є нормативно-правовим актом, а відтак не є обов`язковим до застосування, а тому переплата з податку на прибуток не обліковувалась за позивачем в інтегрованій картці платника безпідставно.

Слід також, звернути увагу на те, що контролюючим органом згідно акту звіряння №909-20 від 30.05.2014 в графі "позитивне сальдо розрахунків з бюджетом" станом на 29.05.2014 зазначено 37 167 684,00 грн, тобто фактично вже після рознесення до інтегрованої картки платника за терміном нарахування 11.03.2014 податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік (від 27.02.2014 №9090853778) у позивача була наявна переплата у сумі 37 167 684,00 грн,

22. Судами встановлено, що станом на момент подання заяви 07.12.2015 у позивача відсутній податковий борг.

Контролюючим органом вказана обставина не оспорюється.

У судовому засіданні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції 07.09.2017 представником відповідача підтверджено обставини існування у позивача переплати 33655473,00 грн.

23. З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин, зокрема, що позитивне сальдо розрахунків (переплата) у позивача з податку на прибуток підприємств станом на 07.12.2015 - час звернення до контролюючого органу із заявою про повернення коштів на поточний рахунок Підприємства, становило 34 302 597,79 грн та відсутність у позивача на цю ж дату податкового боргу, колегія суддів погоджується з висновком судів, що відповідачем протиправно не вчинено дій, направлених на повернення позивачу суми надміру сплачених грошових зобов`язань в розмірі 33 655 473,00 грн на підставі поданої Підприємством заяви.

23. Щодо посилань контролюючого органу в обґрунтування правомірності своїх дій на положення пп. 153.3.4 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України, то такі суди правильно не взяли до уваги з огляду на те, що зазначене положення Податкового кодексу України (2755-17) не було підставою для відмови у поверненні переплати.

Як слідує зі змісту листа відповідача від 28.12.2015 №27734/10/28-10-20-3-20, підставою для відмови позивачеві у поверненні переплати відповідач зазначив те, що переплата в картці особового рахунку по платежу податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів є меншою, ніж зазначена Підприємством.

Крім того, слід зазначити, що Законом України від 04 липня 2013 року № 403-VII (403-18) , що набрав чинності 04 серпня 2013 року, до Податкового кодексу України (2755-17) внесено зміни, які дозволяли платникам податків враховувати сплату авансового внеску під час виплати дивідендів в оплату щомісячних авансів з податку на прибуток. Так, після доповнень згідно із цим Законом до Податкового кодексу України (2755-17) у його абзацах п`ятому та шостому пункту 57.1 статті 57 встановлено, що на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом. Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Проте станом на час звернення позивача із заявою від 07.12.2015, діяли норми Податкового кодексу України (2755-17) в іншій редакції, і вказані положення вже втратили чинність, що унеможливлювало перенесення сум переплати у зменшення податкових зобов`язань в наступних періодах, натомість переплата у Підприємства продовжувала існувати.

24. Контролюючим органом всупереч вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішення судом першої інстанції) не було доведено та надано належних доказів наявності у позивача податкового боргу, як обставини на підставі якої контролюючим органом фактично було відмовлено позивачу у поверненні надміру сплачених коштів.

Таким чином суди попередніх інстанцій обґрунтовано та правильно дійшли висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності контролюючого органу, що полягає у не вчиненні дій, направлених на повернення підприємству з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна" надмірну сплаченої суми з податку на прибуток підприємств у розмірі 33655473,00 грн на підставі заяви від 07.12.2015 вих. №20357-15 та зобов`язання підготувати висновок про повернення на поточний рахунок ПІІ "Тойота-Україна" надмірну сплаченої суми з податку на прибуток підприємств на підставі заяви №20357-15 від 07.12.2015 у розмірі 33655473,00 грн. та подати його для виконання до Державної казначейської служби України.

25. Поряд з цим колегія суддів вважає, що доводи контролюючого органу на пропущення позивачем строку звернення до суду із вимогою зобов`язання відповідача вчинити дії щодо відображення в інтегрованій картці платника податків - Підприємства з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна" коректних показників з податку на прибуток станом на 07.12.2015, зокрема, відобразити наявне позитивне сальдо розрахунків (переплата) станом на 07.12.2015, у розмірі 34 302 597,79 грн є обґрунтованими.

З матеріалів справи та встановлених обставин вбачається, що між позивачем та контролюючим органом проведено звірку та складено акт № 1123-20 від 13.03.2015 (т.1 а.с.46), Товариство 29.04.2015 звернулось з листом до контролюючого органу щодо розбіжностей, що виникли під час звірки (т. 2 а.с. 47-50), на який контролюючим органом було надано відповідь у формі листа від 29.05.2015 № 13452/10/28-10-20-3-20 (т.2 а.с. 51-52), з якого вбачається про повідомлення позивача про наявність у нього позитивного сальдо розрахунків з бюджетом (переплата) в інтегрованій картці платника по авансовим внескам по податку на прибуток у розмірі 1,98 грн. Тобто про відсутність переплати в розмірі 33 655 471,02 грн (згідно акту звірки№ 1123-20 від 13.03.2015) Товариству стало відомо 13.03.2015, проте із вимогою зобов`язання відповідача вчинити дії щодо відображення в інтегрованій картці платника податків коректних показників з податку на прибуток позивач звернувся тільки 16.06.2016, тобто з пропуском шестимісячного строку.

За змістом частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, яка поширює свою дію на спірні правовідносини, згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частиною першою статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, зокрема, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтею 240 цього Кодексу.

На думку колегії суддів, встановлені статтею 354 Кодексу адміністративного судочинства України наслідки є імперативними, дана норма не передбачає повноваження касаційного суду для скасування рішень судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій в частині зобов`язання відповідача вчинити дії щодо відображення в інтегрованій картці платника податків - ПІІ "Тойота-Україна" коректних показників з податку на станом на 07.12.2015, зокрема відобразити наявне позитивне сальдо розрахунків (переплати) станом на 07.12.2015 у розмірі 34302597,79 грн підлягають скасуванню, а позовні вимоги в цій частині залишенню без розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Відповідно до п. 1 та п. 5 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення, а також скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і залишити позов без розгляду у відповідній частині.

27. Відповідно до частини 1 статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року у справі № 826/9267/16 в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Офісу великих платників податків ДФС вчинити дії щодо відображення в інтегрованій картці платника податків - ПІІ "Тойота-Україна" коректних показників з податку на прибуток (код класифікації доходів бюджету 11020300) станом на 07.12.2015, зокрема відобразити наявне позитивне сальдо розрахунків (переплати) станом на 07.12.2015 у розмірі 34302597,79 грн скасувати.

Позовну вимогу Підприємства з іноземними інвестиціями "Тойота-Україна" про зобов`язання Офісу великих платників податків ДФС вчинити дії щодо відображення в інтегрованій картці платника податків - ПІІ "Тойота-Україна" коректних показників з податку на прибуток (код класифікації доходів бюджету 11020300) станом на 07.12.2015, зокрема відобразити наявне позитивне сальдо розрахунків (переплати) станом на 07.12.2015 у розмірі 34302597,79 грн залишити без розгляду.