ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.2004 Справа N 13/278
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
сільськогосподарського кооперативу "А" на ухвалу
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17
листопада 2003 року у справі № 13/278 за позовом
сільськогосподарського кооперативу "А" до концерну "Л" та
національної акціонерної компанії "АЛ" про стягнення суми, -
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2003 року сільськогосподарський кооператив "А" звернувся
до господарського суду Кіровоградської області з позовом до
концерну "Л" та національної акціонерної компанії "АЛ" про
стягнення матеріальної шкоди в сумі 37821,26 грн. з концерну "Л",
нанесених підприємству збитків в сумі 37285 грн. з обох
відповідачів в рівних частинах та 50 відсотків вартості товару, що
складає 145000 грн.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 22
вересня 2003 року в позові відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
17 листопада 2003 року позивачу відмовлено у відновленні
пропущеного строку подання апеляційної скарги, а скаргу повернуто
без розгляду.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу апеляційного
суду, посилаючись на порушення судом другої інстанції норм
процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у відновленні пропущеного строку, апеляційний суд
виходив з того, що апеляційну скаргу на рішення місцевого суду від
22 вересня 2003 року подано після закінчення десятиденного строку,
встановленого для її подання, а клопотання про відновлення такого
строку не містить підстав, які б свідчили про поважність його
пропуску, оскільки позивач посилається на те, що пропущення
сталося в зв'язку з пізнім отриманням рішення місцевого суду,
проте згідно листа Менського вузла поштового зв'язку простий лист
від господарського суду Кіровоградської області був отриманий
позивачем 7 листопада 2003 року, тобто після подання апеляційної
скарги.
Проте, з таким висновком апеляційного господарського суду
погодитись не можна.
За вимогами ст. 87 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
рішення розсилаються сторонам не пізніше п'яти днів
після їх прийняття або вручаються їм під розписку.
Відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня
прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у
судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну
частину рішення, - з дня підписання рішення, оформленого
відповідно до ст. 84 цього Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення місцевого суду від 22
вересня 2003 року відправлено на адресу позивача з порушенням
вказаного терміну - 29 вересня 2003 року, а надійшло скаржнику 7
жовтня 2003 року.
Згідно чинного процесуального законодавства, у разі, якщо
встановлений законом процесуальний строк пропущено, суд може
визнати причину пропуску строку поважною і відновити пропущений
строк.
Звернення до суду із заявою про відновлення пропущеного строку є
процесуальним правом сторони, передбаченим ст. 53 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин
пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування
клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок
щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Оскаржена ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського
суду цим вимогам не відповідає.
Мотиви, з яких апеляційний суд дійшов висновку про відсутність
підстав для задоволення клопотання позивача про відновлення
пропущеного процесуального строку, не можна визнати переконливими,
оскільки судом не враховані допущені судом першої інстанції
порушення вимог ст. 87 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
З огляду на викладене, ухвала апеляційної інстанції є незаконною,
необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права,
тому підлягає скасуванню, а справа - направленню на розгляд до
того ж суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12,
111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу сільськогосподарського кооперативу "А"
задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17
листопада 2003 року у справі № 13/278 скасувати, а справу
направити до того ж суду для вирішення питання про прийняття
апеляційної скарги до розгляду.