ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.04.2004 Справа N 1/625-26/174
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Плахотнюк С.О.,
суддів: Панченко Н.П. ,
Плюшка І.А.,
розглянувши касаційну Фонду майна Автономної Республіки
скаргу Крим
на рішення від 28.10 - 13.11.2003
господарського суду Львівської області
у справі № 1/625-26/174
за позовом Фонду майна Автономної Республіки
Крим
до ТОВ “СКК “Зелений Мис”
про розірвання договору купівлі-продажу
та повернення майна
та зустрічним позовом ТОВ “СКК “Зелений Мис”
до - Фонду майна Автономної Республіки
Крим,
- Державного підприємства
“Санаторій ім. Ф.Е.Дзержинського”
про спонукання створення ліквідаційної комісії та передачу
житлового фонду,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача - Домбровська Ю.В.,
відповідача - Сосяк О.Б.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Львівської області від
28.10.-13.11.2003 (суддя Ю.Б.Деркач) відмовлено в задоволенні
первісного позову Фонду майна Автономної Республіки Крим до ТОВ
санаторно-курортного комплексу “Зелений мис” про розірвання
договору купівлі-продажу та поверненню майна. По зустрічному
позову ТОВ санаторно-курортний комплекс “Зелений мис” до Фонду
майна Автономної Республіки Крим про спонукання створення
ліквідаційної комісії та передачу житлового фонду на
позабалансовий рахунок позивача провадження у справі припинено.
Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся з касаційною
скаргою до Вищого господарського суду України на рішення
господарського суду Львівської області від 28.10-13.11.2002, в
якій ставить питання про скасування зазначеного рішення;
прийняття нового рішення про розірвання договору купівлі-продажу
№ 996 від 28.05.1998 і повернення майна санаторію
ім. Ф.Е.Дзержинського (корпуси № 1 і № 2) позивачу, посилаючись
на те, що рішення прийнято з порушенням судом першої інстанції
норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 2 ст. 27
Закону України “Про приватизацію державного майна” ( 2163-12 ) (2163-12)
,
п. 9 ст. 8 Закону України “Про приватизацію державного житлового
фонду” та ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Зокрема, Фонд майна Автономної Республіки Крим вважає, що у
договорі купівлі-продажу від 28.05.1998, укладеному Фондом майна
Автономної Республіки Крим і АКБ “Таврія”, термін виконання
зобов’язання по передачі житлового фонду не встановлено. У даний
час власником спірного майна є ТОВ СКК “Зелений мис”, для якого
зберігаються зобов’язання по виконанню умов первісного договору
купівлі-продажу з АКБ “Таврія”. Таким чином, вважає скаржник,
відповідач зобов’язаний був здійснити передачу житлового фонду
до 28.05.2003 року.
Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши
правильність застосування судом першої інстанції норм
матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд
України у складі колегії суддів дійшов висновку, що касаційна
скарга задоволенню не підлягає з таких підстав:
Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів
справи між Фондом майна Автономної Республіки Крим та
Акціонерним банком “Таврія” 28.05.1998 укладено договір
купівлі-продажу державного майна (корпуси № 1 і № 2) санаторію
ім. Ф.Е.Дзержинського, які розташовані по вул.1-го Травня, 3 у
м. Алупка.
АКБ “Таврія” спірні об’єкти перепродані ТОВ СКП “Голубий залив”
на підставі договору купівлі-продажу від 22.06.1998. В
подальшому ТОВ “Голубий залив” реорганізовано і створено два
підприємства: ТОВ “Голубий залив” та ТОВ СКК “Зелений мис”, який
і став правонаступником ТОВ “Голубий залив” в частині переданого
майна корпусів № 1, № 2 і пов’язаних з ним майнових і немайнових
прав і обов’язків. Судом встановлено, що п. 5.1 (ж) первісного
договору купівлі-продажу від 28.05.1998 до зобов’язань покупця
віднесено постановка житлового фонду на позабалансовий рахунок
нового власника комплексу з наступною передачею його на баланс
Алупкінської міськради. Невиконання цього пункту договору і було
підставою для звернення з даним позовом Фонду майна Автономної
Республіки Крим до господарського суду.
Відмову в задоволенні первісного позову господарський суд
мотивував тим, що фактично передача житлового фонду санаторію
ім. Ф.Е.Дзержинського на позабалансовий рахунок відповідача не
відбулась, весь житловий фонд санаторію є приватизованим.
Щодо припинення провадження на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
по зустрічному позову рішення суду мотивоване тим,
що зазначений спір не підвідомчий господарським судам України,
що підтверджено ухвалою господарського суду Автономної
Республіки Крим від 24.12.2002 у справі № 2-21/20525-02 за
позовом ТОВ СКК “Зелений мис” до Фонду майна Автономної
Республіки Крим та Державного підприємства “Санаторій
ім. Ф.Е.Дзержинського” про спонукання до утворення ліквідаційної
комісії і ліквідації ДП “Санаторій ім. Ф.Е.Дзержинського”
відмовлено в прийнятті позовної заяви в зв’язку з
непідвідомчістю спору господарським судам України, ухвала не
оскаржена в установленому порядку і набрала законної сили.
Пунктом 2 ст. 3 Закону України “Про приватизацію державного
майна” ( 2163-12 ) (2163-12)
передбачено, що цей Закон не поширюється на
приватизацію житлового фонду, а тому до правовідносин по
приватизації житлового фонду не можуть застосовуватись і норми
ст. 29 Закону про відповідальність за його порушення.
Передача житлового фонду з державної власності в комунальну
власність регулюється спеціальним нормативним актом – Положенням
про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного
житлового фонду, що перебуває в повному господарському віданні
або в оперативному управлінні підприємств, установ та
організацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
№ 891 від 06.11.1995.
Беручи до уваги викладене та враховуючи межі перегляду справи в
касаційній інстанції, встановлені ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України у складі колегії
суддів вважає, що господарський суд першої інстанції, повно
встановивши обставини справи, дійшов правомірного висновку про
відмову в задоволенні позову Фонду майна Автономної Республіки
Крим про розірвання договору купівлі-продажу № 996 від
28.05.1998 та повернення йому майна.
Правомірним є і рішення господарського суду про припинення
провадження по справі в частині зустрічного позову, оскільки
згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти, встановлені
рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує
господарські спори) під час розгляду однієї справи, не
доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть
участь ті самі сторони. В даному випадку, як встановив
господарський суд першої інстанції, таким фактом є ухвала
господарського суду Автономної республіки Крим від 24.12.2002 у
справі № 2-21/20525-02, яка набрала законної сили, про відмову в
прийнятті позовної заяви у зв’язку з непідвідомчість
господарським судам України спору про спонукання Фонду майна
Автономної Республіки Крим до утворення ліквідаційної комісії і
ліквідації ДП “Санаторій ім. Ф.Е.Дзержинського”.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 – 111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим на
рішення від 28.10 – 13.11.2003 господарського суду Львівської
області залишити без задоволення.
Рішення від 28.10 – 13.11.2003 господарського суду Львівської
області залишити без змін.