ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.03.2004 Справка N 8831-7/147
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., – головуючого (доповідач у
справі),
Ткаченко Н.Г.
Бур’янової С.С.
розглянувши Державного комітету України з державного
матеріали касаційної матеріального резерву
скарги
на ухвалу від 14.11.2003р. Харківського апеляційного
господарського суду
у справі № 8831-7/147 господарського суду Сумської
області
за заявою Державного комітету України з державного
матеріального резерву
до ВАТ “Дубов’язівський цукровий комбінат”
про банкрутство
арбітражний керуючий Пономарьов І.І.
за участю представників сторін:
від Державного комітету України з державного матеріального
резерву – Потомська І.О., довір. № 8031 від 07.11.2003р.;
від боржника –
Фурса м. А., довір. б/н від 25.09.2003р.;
Руденко м. В., довір. б/н від 25.09.2003р.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.10.2003р.
(суддя – Рижков м. Б.) Державному комітету України з державного
матеріального резерву було відмовлено в задоволенні клопотання
про відновлення процесуального строку, встановленого для подання
заяви про визнання кредитором боржника - ВАТ “Дубов’язівський
цукровий комбінат”.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Державний комітет України з
державного матеріального резерву звернувся з апеляційною скаргою
до Харківського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від
14.11.2003р. (судді: головуючий – Олійник В.Ф., Гончар Т.В.,
Кравець Т.В.) Державному комітету України з державного
матеріального резерву відмовлено у відновленні пропущеного
строку на подання апеляційної скарги.
Ухвала мотивована тим, що заявник не надав обґрунтованих доказів
поважності причин пропуску строку, а із матеріалів справи не
вбачається підстав для відновлення пропущеного строку.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Державний комітет України з
державного матеріального резерву звернувся з касаційною скаргою
до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати
ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на розгляд
до Харківського апеляційного господарського суду.
На думку заявника, судом порушено ст. 53, ч. 2 ст. 93, ч. 1
ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна
скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення
місцевим господарським судом. Відновлення пропущеного строку
подання апеляційної скарги можливе протягом трьох місяців з дня
прийняття рішення місцевим господарським судом.
Статтею 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що господарський
суд може відновити пропущений строк, якщо визнає причину
пропуску встановленого законом процесуального строку поважною.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, в клопотанні про
відновлення строку на подання апеляційної скарги заявник
посилався на те, що він був відсутній на засіданні суду, на
якому було винесено оскаржувану ухвалу, що також вбачається з
протоколу судового засідання господарського суду Сумської
області від 10.10.2003 р. При цьому, ухвала господарського суду
Сумської області від 10.10.2003р. на його адресу була направлена
лише 17.10.2003р. (про що свідчить конверт, яким ухвалу було
надіслано заявнику), у зв’язку з чим заявник не міг подати
апеляційну скаргу в межах процесуального строку.
Статтею 87 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено, що ухвали
розсилаються сторонам у справі не пізніше п’яти днів після їх
прийняття. Отже, при направленні ухвали сторонам господарським
судом Сумської області було порушено норми процесуального права,
що в свою чергу унеможливило своєчасне звернення з апеляційною
скаргою до суду апеляційної інстанції.
При винесені оскаржуваної ухвали від 14.11.2003р. суд
апеляційної інстанції на вказані обставини увагу не звернув та
не дав їм відповідної правової оцінки.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала
суду апеляційної інстанції винесена з порушенням норм
процесуального права та підлягає скасуванню, а справа –
направленню до Харківського апеляційного господарського суду для
здійснення апеляційного провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 53, 87, 93, 111-5,
111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Державного комітету України з державного
матеріального резерву на ухвалу Харківського апеляційного
господарського суду області від 14.11.2003р. у справі
№ 8831-7/147 задовольнити.
2. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду
області від 14.11.2003р. у справі № 8831-7/147 скасувати.
3. Справу № 8831-7/147 направити до розгляду до Харківського
апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного
провадження.