ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.03.2004 Справа N 30/236-03-7466
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому ТОВ “УП”
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову від 03.12.2003 Одеського апеляційного
господарського суду
у справі № 30/236-03-7466
господарського суду Одеської області
за позовом ТОВ “Компанія “ВШ”
до ТОВ фірми “О”
Одеського міського бюро технічної
інвентаризації і реєстрації об’єктів
нерухомості
3-я особа на стороні ТОВ “УП”
відповідача, яка не заявляє
самостійних вимог
про визнання відповідача (ТОВ фірма “О”) таким, що втратив права
на об’єкт нерухомості
за участю представників сторін:
позивача не з’явився
відповідача не з’явився
3-я особа не з’явився
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.10.2003р. на
підставі ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
вжиті заходи по забезпеченню позову ТОВ
“Компанія “ВШ” шляхом заборони товариству з обмеженою
відповідальністю “УП” до розгляду справи по суті здійснювати
будь-які дії, дії предметом яких є аварійний внутрідвірський
флігель в м. Одесі.
Місцевий господарський суд виніс ухвалу про забезпечення позову
з огляду на те, що невжиття таких заходів до забезпечення
позовних вимог може призвести до завдання збитків позивачу та
утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки
новий власник аварійного внутрідвірського флігеля в м. Одесі,
яким є ТОВ “УП” може укласти договір купівлі-продажу спірного
об’єкта ще з якоюсь юридичною чи фізичною особою.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
03.12.2003р. частину першу вказаної ухвали викладено в іншій
редакції, а саме: “Заборонити Товариству з обмеженою
відповідальністю “УП” до розгляду справи по суті здійснювати
будь-які дії по перебудові, реконструкції та здійсненні інших
будівельних робіт щодо предмету спору, а також укладення
цивільно-правових угод, направлених на розпорядження аварійним
внутрідвірським флігелем в м. Одесі, такі як відчуження,
передача в оренду, лізинг, безоплатне користування, застава,
спільна діяльність з передачею аварійного внутрідвірського
флігеля в м. Одесі до складу спільного майна”.
В іншій частині ухвалу суду залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ТОВ “УП”
звернулося до Вищого господарського суду України з касаційної
скаргою, в якій просить їх скасувати, як такі що винесені при
неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального
права.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі
встановлених фактичних обставин справи застосування норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановили суди першої та апеляційної інстанції, товариство з
обмеженою відповідальністю “Компанія “ВШ” звернулося до
господарського суду Одеської області з позовною заявою про
визнання відповідача (ТОВ Фірма “О”) таким, що втратив право
власності та інші майнові права на аварійний внутрідвірський
флігель в м. Одесі.
Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що відповідач
порушує права позивача на отримання документів, що затверджують
право користування земельною ділянкою і дозволу на проведення
будівельних робіт, оскільки рішенням господарського суду
Одеської області від 03.06.2003р. по справі № 17/103-03-2605
було встановлено, що аварійний внутрідвірський флігель у
м. Одесі знесений.
А тому, позивачем на підставі ст.ст. 66, 67 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, заявлене клопотання про забезпечення позову шляхом
заборони ТОВ “Фірма “О” до розгляду справи по суті здійснювати
будь-які дії, дії, предметом яких є аварійний внутрідвірський
флігель в м. Одесі та заборони Одеському міському бюро технічної
інвентаризації об’єктів нерухомості здійснювати дії з видачі
довідок-характеристик, технічних паспортів і реєстрації права
власності на аварійний внутрідвірський флігель в м. Одесі.
Ухвалами від 01.10.03 було порушено провадження у даній справі і
залучено до участі у справі в якості відповідача –Одеське міське
бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості
та задоволено клопотання позивача щодо забезпечення позову.
Крім того, як встановили суди першої та апеляційної інстанції
згідно реєстраційного посвідчення домоволодіння Одеського
міського бюро технічної інвентаризації і реєстрації об’єктів
нерухомості від 01.10.2003р. з 01.10.2003р. (під час порушення
провадження у справі) аварійний внутрідвірський флігель у м.
Одесі, був зареєстрований за ТОВ “УП” на підставі договору
купівлі-продажу № 51 від 02.09.2003 та акту прийому-передачі
майна від 23.09.2003р.
А тому господарський суд Одеської області ухвалою від 13.10.03р.
у даній справі залучив до участі у справі в якості третьої особи
на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на
предмет спору ТОВ “УП” та, разом з цим, виніс ухвалу про
забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, що стосуються
об’єкту спору. Суд виходив з того, що новий власник аварійного
внутрідвірського флігеля в м. Одесі, яким є ТОВ “УП” може
укласти договір купівлі-продажу спірного об’єкта ще з якоюсь
юридичною чи фізичною особою
Відповідно ст. 66 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд за
заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов,
або за своєю ініціативою має право вживати заходів до
забезпечення позову, як гарантія виконання рішення.
Забезпечення позову, як засіб запобігання можливим порушенням
майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної особи
допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо
невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим
виконання рішення господарського суду.
За таких обставин, Одеський апеляційний господарський також
вважає, що невжиття заходів забезпечення позовних вимог шляхом
заборони іншим особам вчиняти дії щодо спірного об’єкту
нерухомості може призвести до завдання збитків позивачу та
утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
На підставі викладеного, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про правомірність застосування господарським судом
Одеської області заходів забезпечення позову шляхом заборони
скаржнику вчиняти дії, що стосуються спірного об’єкту
нерухомості.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає
підстав для скасування постанови Одеського апеляційного
господарського суду від 03.12.2003, оскільки вона є
обґрунтованою та відповідає вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, ст. 111-9, 111-11, ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
03.12.2003р. у справі № 30/236-03-7466 залишити без змін, а
касаційну скаргу ТОВ “УП” – без задоволення.