ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.03.2004 Справа N 25/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С., -головуючого,
Хандуріна М.І.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали Державної податкової адміністрації України
касаційної скарги
на постанову Київського апеляційного господарського
суду від 26.03.2003
у справі м. Києва
господарського суду
за позовом ВАТ “Стаханівський завод феросплавів”
до Державної податкової адміністрації України
про визнання недійсним рішення та неправомірних дій
В засіданні взяли участь представники:
- позивача: Цвіргун Н.М. – за довіреністю № 02/67 від
12.01.2004;
- відповідача: Сидоренко Д.В. – за довіреністю
№ 10-2213/3260 від 27.12.2002;
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2002 року ВАТ “Стаханівський завод феросплавів”
звернулось до суду з позовом про визнання недійсним рішення та
неправомірних дій Державної податкової адміністрації України.
Рішенням господарського суду м. Києва від 29.01.2003 позов
задоволено частково; визнано недійсним рішення Державної
податкової адміністрації України від 15.11.2002
№ 7710/6/25-0115. В іншій частині позову провадження у справі
припинено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
26.03.2003 рішення господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями Державна податкова
адміністрація України подала касаційну скаргу в якій просить
скасувати попередні судові рішення та ухвалити нове рішення,
яким в позові відмовити.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилаються на те, що
судом неправильно застосовані норми матеріального права, що
призвело до прийняття незаконних рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій Державна податкова
адміністрація України своїм рішенням від 15.11.2002р.
№ 7710/6/25-0115 залишила без розгляду скаргу позивача на
рішення ДПА у Луганській області від 11.10.2002р. № 13240/25-08,
податкові повідомлення-рішення Стаханівської об'єднаної
державної податкової інспекції від 16.10.2002р.
№ 750/23-00186513/12304, № 751/2300186513/12305, розпорядження
Стаханівської об'єднаної державної податкової інспекції від
16.10.2002р. № 752/23-12306 з тих підстав, що скарга надійшла до
ДПА України з порушенням десятиденного терміну подання скарги.
Згідно п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли платник
податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму
податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що
суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за
межі його компетенції, встановленої законом, такий платник
податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою
про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та
може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які
платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути
подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів,
наступних за днем отримання платником податків податкового
повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що
оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти
вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти
календарних днів від дня отримання скарги платника податків на
його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому
під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику
податкўв рішення про повне або часткове незадоволення його
скарги, такий платник податків має право звернутися протягом
десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді,
з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при
повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до
контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного
десятиденного строку для кожного випадку оскарження та
зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
У разі коли останній день строків, зазначених у абзаці першому
цього підпункту або встановлених за рішенням керівника
контролюючого органу (або його заступника) у випадках,
визначених у абзаці другому цього підпункту, припадає на
вихідний або святковий день, останнім днем таких строків
вважається перший наступний робочий день.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 16.11.2002р.
позивач отримав від ДПА у Луганській області відповідь на його
скаргу, а 25.11.2002р. позивачем було подано скаргу до ДПА
України.
Відповідно до приписів п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 названого вище
Закону граничний строк подання скарги до ДПА у Луганській
області у позивача, закінчувався 28.11.2002, оскільки 26.11.2002
припадає на вихідний день.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку,
що позивачем не пропущений строк подання скарги до ДПА України.
З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що відповідно до
вимог Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на
всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин
справи, які мають суттєве значення для вирішення спору,
відповідає нормам матеріального та процесуального права, а
доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
26.03.2003 у справі № 25/16 залишити без змін.