ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31.03.2004 Справа N 24-363-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Полякова Б.М.
Суддів - Ткаченко Н.Г.
Бур'янової С.С.
За участю: представників ВАТ "SSS" А.А.А., Б.Б.Б.; представника ПП
"XXX" В.В.В.; представника ДПІ у H-ському районі м. Києва Г.Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційні
скарги Державної податкової інспекції у H-ському районі м. Києва
та Приватного підприємства "XXX"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.11.2003 р. по справі №24-363-б за заявою Державної податкової
інспекції у H-ському районі м. Києва до ТОВ "XXX" про визнання
банкрутом.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.04.2003 р. /суддя
Шидловська В.В./ було порушено провадження по справі №24-363-б про
банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "YYY", введено
мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено
розпорядника майна - арбітражного керуючого Д.Д.Д.
Доповідач по справі - суддя Ткаченко Н.Г.
Постановою господарського суду м. Києва від 11.09.2003 р. по
справі №24-363-б було визнано банкрутом ТОВ "YYY", відкрита
ліквідаційна процедура по відношенню до банкрута та призначений
ліквідатором Д.Д.Д., який зобов'язаний провести ліквідаційну
процедуру та надати суду свій звіт та ліквідаційний баланс.
Не погоджуючись з даною постановою суду боржник - ТОВ "XXX"
звернувся до Київського апеляційного господарського суду з
апеляційною скаргою.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
17.11.2003 р. по справі №24-363-б /судді М.М.Куц, І.Ю.Панова,
П.О.Дзюбко/ було скасовано постанову господарського суду м. Києва
від 11.09.2003 р., провадження по справі №24-363-б припинено.
В касаційних скаргах кредитори: Державна податкова інспекція у
H-ському районі м. Києва та Приватне підприємство "XXX" просить
постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.11.2003 р. скасувати, посилаючись на те, що вона постановлена з
порушенням норм матеріального та процесуального права, а постанову
господарського суду м. Києва від 11.09.2003 р. залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко, пояснення представників
сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційні
скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, і було встановлено судом
ухвалою господарського суду м. Києва від 25.04.2003 р. за заявою
ВАТ "SSS" порушена справа про банкрутство ТОВ "XXX". Ухвалою
господарського суду м. Києва від 02.06.2003 р. приєднані до справи
№24-363-б матеріали ДПІ у H-ському районі м. Києва про визнання
його банкрутом ТОВ "XXX" на суму 264318,99 грн.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та припиняючи
провадження по справі, Київський апеляційний господарський суд
виходив з того, що чинним законодавством не передбачено право суду
приєднувати кредиторські вимоги до матеріалів порушеної справи.
Кредитор - ДПІ у H-ському районі м. Києва звернувся до суду з
заявою не про порушення провадження по справі, а про визнання його
кредитором. Судом підготовче засідання не проводилося, оголошення
в друкованому органі не публікувалося, то у суду не було законних
підстав для приєднання матеріалів кредитора та приєднання їх до
матеріалів справи №24-363-б. Ухвалою від 03.06.2003 р. повернуті
за його заявою матеріали ВАТ "SSS". Оскільки на момент винесення
ухвали про повернення матеріалів ВАТ "SSS" заяви кредитора не
було, провадження по справі підлягало припиненню, так як інших
заяв про порушення справи про банкрутство ТОВ "XXX" не поступало.
Господарським судом апеляційної інстанції було встановлено, що
ухвалою у підготовчому засіданні від 03.06.2003 р. ДПІ у P-ському
районі м. Києва був визнаний кредитором на суду 264318,99 грн. та
зобов'язаний подати до офіційного друкованого органу оголошення
про порушення справи про банкрутство боржника. XX.XX.2003 р. в
газеті "Голос України" було опубліковано дане оголошення.
15.07.2003 р., тобто з порушенням вимог ст. 14 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
до суду звернулась ПП "XXX" про визнання
його кредитором ТОВ "XXX". Ухвалою суду від 28.08.2003 р. були
затверджений реєстр вимог кредиторів боржника на суму 1704819,27
грн., включно із кредиторськими вимогами ПП "XXX", чим було
порушено п.2 ст.15 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Відповідно до п.3 ст.14 вищенаведеного Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
боржник
разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених
вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з
обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна
повідомляє письмово заявників і господарський суд. Судом
апеляційної інстанції було встановлено, що зазначений порядок
дотриманий не був, а тому ухвала попереднього засідання від
28.08.2003 р. про визнання всіх кредиторських вимог разом, у
одному засіданні суду, без участі сторін, без зазначення дати
проведення зборів кредиторів не відповідає вимогам чинного
законодавства.
Належним чином дослідивши обставини справи, Київський апеляційний
господарський суд, дійшов до правильного висновку, про
невідповідність вимог Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
постанови суду від 11 вересня 2003 р., оскільки в ній
не визначено розмір кредиторських вимог, збори комітету кредиторів
і створення комітету кредиторів проведені з порушенням. Крім того,
в матеріалах справи відсутній протокол засідання комітету
кредиторів та обрання на ньому голови комітету кредиторів.
Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції, дійшов до
обґрунтованого висновку, що враховуючи всі порушення першої
інстанції судом вимог Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
, підстав для продовження провадження по справі
№24-363-б не має, і не має підстав для винесення постанови від 11
вересня 2003 р. про визнання боржника банкрутом та відкриття
ліквідаційної процедури.
Таким чином, на підставі викладеного, колегія суддів приходить до
висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду
від 17 листопада 2003 р. по справі №24-363-б постановлена у
відповідності до вимог закону та фактичних обставин справи і
підстав для її скасування не вбачається.
Доводи касаційних скарг не спростовують висновків суду, які
викладені апеляційній постанові.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-9,
111-11, 111 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги Державної податкової інспекції у H-ському районі
м. Києва та Приватного підприємства "XXX" залишити без
задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.11.2003 р. по справі №24-363-б залишити без змін.
Головуючий - Б.М. Поляков
Судді- Н.Г. Ткаченко
С.С.Бур'янова