ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.03.2004 Справа N 20/460-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної
фірми "І" на рішення господарського суду Харківської області від
11 вересня 2003 року у справі № 20/460-03 за позовом відкритого
акціонерного товариства "Х" до товариства з обмеженою
відповідальністю юридичної фірми "Д" про визнання видачі векселів
недійсною, -
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2003 року відкрите акціонерне товариство "Х" звернулось
до господарського суду Харківської області з позовом до товариства
з обмеженою відповідальністю юридичної фірми "Д" про визнання
недійсною видачі векселів на виконання договору поруки № 17/06 від
20 червня 2002 року на суму 4374901,32 грн. та проведення
процесуального правонаступництва позивача, оскільки відкрите
акціонерне товариство "Х" створене у результаті перейменування
відкритого акціонерного товариства "ХА".
Рішенням господарського суду Харківської області від 11 вересня
2003 року проведено процесуальне правонаступництво відкритого
акціонерного товариства "ХА", змінивши його на відкрите акціонерне
товариство "Х".
Позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсною видачу відкритим акціонерним товариством "ХА"
векселів.
Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю
виробничо-комерційна фірма "І" просить скасувати рішення місцевого
суду та передати справу на новий розгляд, посилаючись на порушення
судом норм процесуального права.
Заслухавши пояснення представників скаржника, вивчивши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів
справи, 20 червня 2002 року сторонами у справі укладено договір
поруки № 17/06, згідно умов якого позивач поручався за КЕП "Т"
товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ТЕ" виконати
зобов'язання по сплаті за поставлений Дочірньою компанією "Г"
Національної акціонерної компанії "НГ" (далі - ДК "Г" НАК "НГ")
природний газ у частині заборгованості за договором № 3-ТЕ від 29
грудня 2000 року в сумі 4374901,32 грн.
Судом встановлено, що оскільки боржник - КЕП "Т" товариства з
обмеженою відповідальністю "Фірма "ТЕ" свої зобов'язання по оплаті
природного газу не виконав, поручитель розрахувався з відповідачем
п'ятнадцятьма векселями на загальну суму 4374901,32 грн. з датою
погашення - за пред'явленням. Проте, на момент укладення договору
поруки боргу КЕП "Т" товариства з обмеженою відповідальністю
"Фірма "ТЕ" перед ДК "Г" НАК "НГ" в сумі 4374901,32 грн. не
існувало, а отже не існувало вимоги, забезпеченої договором поруки
№ 17/06, що стало приводом для звернення позивача до
господарського суду м. Києва, рішенням якого від 20 лютого 2003
року позов про визнання договору поруки № 17/06 недійсним
задоволено.
Задовольняючи позов про визнання видачі векселів недійсною,
місцевий суд виходив з вимог ст. 4 Закону України "Про обіг
векселів в Україні" ( 2374-14 ) (2374-14)
та того, що на момент видачі
векселів боргу не існувало, договір поруки, на виконання якого
вони були видані, в судовому порядку визнано недійсним.
Проте, з рішенням місцевого суду погодитись не можна, оскільки
воно постановлене з порушенням норм процесуального права та за
неповно встановлених обставин справи.
Як вбачається з матеріалів справи, вказане рішення суду першої
інстанції стосується прав та обов'язків особи, що не була залучена
до участі у справі, проте прийняте судове рішення зачіпає її права
і охоронювані законом інтереси.
Судом не було з'ясовано і взято до уваги те, що на момент розгляду
справи певні оскаржувані векселі знаходилися у власності
товариства з обмеженою відповідальністю виробничокомерційної фірми
"І" у відповідності до договору купівлі-продажу векселів
№ 002/07/02 від 25 червня 2002 року.
Прийнявши рішення про визнання недійсною видачу векселів, суд не
урахував, що дане рішення впливає на права і обов'язки товариства
з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "І" та не
залучив його до участі у справі.
З огляду на викладене, рішення місцевого господарського суду не
можна визнати законним, обґрунтованим, таким, що відповідає
фактичним обставинам справи, нормам процесуального права, що
впливає на правильність застосування норм матеріального права, а
тому вказане рішення підлягає скасуванню з направленням справи на
новий розгляд до того ж суду.
При новому розгляді справи суду слід урахувати наведене, з'ясувати
фактичні обставини справи, встановити осіб, які володіють спірними
векселями, вирішити питання щодо залучення цих осіб до участі у
справі, з'ясувати правовідносини сторін, якими нормами права
регулюються дані правовідносини та передбачено визнання видачі
векселів недійсною, перевірити правові підстави заявлених позовних
вимог, і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти
законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
виробничо-комерційної фірми "І" задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 11 вересня
2003 року у справі № 20/460-03 скасувати, а справу передати на
новий розгляд до того ж суду.