ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.03.2004 Справа N 14/239
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
закритого акціонерного товариства "ГТ" на рішення господарського
суду Донецької області від 30 вересня 2003 року та постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 20 листопада 2003
року у справі № 14/239 за позовом закритого акціонерного
товариства "ГТ" до комунального підприємства "К" про стягнення
суми, -
В С Т А Н О В И В:
У липні 2003 року закрите акціонерне товариство "ГТ" звернулось до
господарського суду Донецької області з позовом до комунального
підприємства "К" про стягнення збитків в сумі 7972,09 грн., з яких
16,10 грн. - прямі втрати теплоносія, посилаючись на порушення
відповідачем своїх зобов'язань по утриманню, ремонту, підтриманню
в належному технічному стані, своєчасній та якісній підготовці
внутрішніх систем опалення житлових будинків до опалювального
сезону, встановлених п.п. 3.1, 3.2, 3.7 договору № 563 від 3
грудня 2001 року.
Заявою від 12 серпня 2002 року позивач уточнив позовні вимоги та
просив суд стягнути з відповідача збитки в сумі 7955,99 грн., в
зв'язку з оплатою останнім вартості теплоносія в розмірі 16,10
грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 30 вересня 2003
року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 20 листопада 2003 року, у позові
відмовлено. Припинено провадження у справі в частині частково
сплаченої суми 16,10 грн., оскільки предмет спору відсутній.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постановлені судові
рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги
задовольнити, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій
норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги,
суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми
судовими інстанціями, власником будинку № 1 є Горлівська міська
рада.
Відповідно до умов договору від 16 жовтня 2001 року власником
вказаного будинку передані відповідачу функції по утриманню та
експлуатації житлових будинків, проте не зобов'язано останнього
здійснювати певні види робіт або ремонт у зазначені строки на
переданому житловому фонді та не передбачено розмір
відповідальності за технічний стан внутрішньо будинкових мереж та
обладнання.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції
виходив з того, що згідно умов договору № 563 від 3 грудня 2001
року відповідач не споживає теплової енергії, а тому не може
вважатися споживачем у розумінні "Правил користування тепловою
енергією" ( z0825-99 ) (z0825-99)
.
Судом встановлено, що у спірний період будинок не опалювався з
причини виконання будівельно-монтажних робіт, замовлених
власником.
Висновок місцевого суду про те, що матеріалами справи не доведено
наявність збитків в сумі 7955,99 грн., причиннонаслідкового
зв'язку між діями відповідача та настанням негативних наслідків та
вини відповідача є законним, обґрунтованим, відповідає наявним
матеріалам та фактичним обставинам справи, нормам матеріального та
процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції
підставно залишено апеляційним судом без змін.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновку судів попередніх
інстанцій.
З огляду на викладене, рішення місцевого господарського суду та
постанова апеляційного суду зміні або скасуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "ГТ" залишити
без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області
від 30 вересня 2003 року та постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 20 листопада 2003 року у справі № 14/239
без змін.