ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.03.2004 Справа N 4/3026-6/230
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
приватного підприємства "К" на ухвалу Львівського апеляційного
господарського суду від 24 листопада 2003 року у справі
№ 4/3026-6/230 за позовом Львівського спеціалізованого управління
"П" № 32 дочірнього підприємства відкритого акціонерного
товариства "ПМ" до приватного підприємства "К" про стягнення суми
та дострокове розірвання договору, -
В С Т А Н О В И В:
У липні 2003 року Львівське спеціалізоване управління "П" № 32
дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства "ПМ"
звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до
приватного підприємства "К" про стягнення суми боргу в розмірі 726
грн., пені в сумі 207,64 грн., річних в сумі 2,72 грн. та
дострокове розірвання договору оренди № 6 від 3 квітня 2000 року,
посилаючись на відмову відповідача оплачувати рахунки по оренді
нежитлового приміщення через погіршення стану цього приміщення.
Заявою від 3 вересня 2003 року позивач збільшив суму розміру
позовних вимог до 2147,86 грн.
В судовому засіданні представник відповідача подав до суду
зустрічну позовну заяву про зобов'язання позивача провести
капітальний ремонт даху над орендованим приміщенням та відмовитись
від отримання орендної плати за час з квітня 2003 року та за час
проведення такого ремонту.
Рішенням господарського суду Львівської області від 17 вересня
2003 року позовні вимоги первісної позовної заяви задоволено.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 2401,86 грн., з яких
1452 грн. - сума основного боргу, 686,80 грн. - пеня, 9,06 грн. -
інфляційні збитки, та судові витрати. Договір оренди № 6 від 3
квітня 2000 року розірвано. В задоволені зустрічної позовної заяви
відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24
листопада 2003 року відповідачу відмовлено у відновленні
пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу
апеляційного суду, посилаючись на порушення судом попередньої
інстанції норм процесуального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважаґ:, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня
прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у
судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну
частину рішення, - з дня підписання рішення, оформленого
відповідно до ст. 84 цього Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою апеляційної інстанції
від 14 жовтня 2003 року апеляційну скаргу відповідача повернуто
без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ст. 97 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, в зв'язку з
відсутністю доказів оплати державного мита по зустрічним позовним
вимогам.
Відповідно до ч. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
після усунення обставин, які згідно з пунктами
1, 2 і 3 ч. 1 цієї статті є підставою для повернення апеляційної
скарги, сторона має право повторно подати апеляційну скаргу.
Приватне підприємство "К" цим правом скористалося, подавши 19
листопада 2003 року апеляційну скаргу повторно та додавши до неї
відповідні докази. На цей момент процесуальний строк для подання
апеляційної скарги закінчився, а тому скаржником було заявлено
клопотання про його відновлення.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 24 листопада 2003
року таке клопотання відповідача відхилено, з посиланням на те, що
причиною пропуску процесуального строку стало порушення заявником
з власної вини норм процесуального права, дотримання яких є
обов'язковим для всіх учасників судового процесу.
Відповідно до чинного процесуального законодавства, у разі, якщо
встановлений законом процесуальний строк пропущено, суд може
визнати причину пропуску строку поважною і відновити пропущений
строк.
Звернення до суду із заявою про відновлення пропущеного строку є
процесуальним правом сторони, передбаченим ст. 53 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відмовляючи у відновленні пропущеного процесуального строку,
апеляційний суд виходив, зокрема, із того, що за змістом ст. 53
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно
непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи
труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Проте, зроблене судом апеляційної інстанції витлумачення
процесуальної норми не ґрунтується на її змісті, у зв'язку з чим
при вирішенні питання про відмову у відновленні пропущеного
процесуального строку допущено неправильне застосування ст. 53
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду
відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом
обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку
суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку
оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його
відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи
неповажності причин пропуску строку.
Оскаржена ухвала Львівського апеляційного господарського суду цим
вимогам не відповідає.
Мотиви, з яких апеляційний суд дійшов висновку про відсутність
підстав для задоволення клопотання відповідача про відновлення
пропущеного процесуального строку, не можна визнати переконливими.
З огляду на викладене, ухвала апеляційної інстанції є незаконною,
необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права,
тому підлягає скасуванню, а справа - направленню на розгляд до
того ж суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12,
111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу приватного підприємства "К" задовольнити.
Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 24
листопада 2003 року у справі № 4/3026-6/230 скасувати, а справу
передати до того ж суду для вирішення питання про прийняття
апеляційної скарги до розгляду.