ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
31.03.2004                               Справа N 3/209-03-6383
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
                      Божок В.С., - головуючого,
                      Хандуріна М.І.,
                      Черкащенка М.М.,
 
розглянувши           ДПІ у Приморському районі м. Одеси
матеріали касаційної
скарги
на постанову          Одеського   апеляційного  господарського 
                      суду від 03.12.2003
у справі              Одеської області
господарського суду
за позовом            ТОВ “Кристал Маріна ЛТД”
до                    1.  ДПІ у Приморському районі м. Одеси
                      2.  УДК у Одеській області
 
про   стягнення 97412,00 грн.
 
             В засіданні взяли участь представники:
 
- позивача:         Никитина  І.Н. – за довіреністю №  1/21  від
                    30.03.2004;
- відповідача:      не з’явились;
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
У серпні 2003 року ТОВ “Кристал Маріна ЛТД” звернулось до суду з
позовом  про стягнення з ДПІ у Приморському районі м.  Одеси  та
УДК  у  Одеській області бюджетної заборгованості з ПДВ на  суму
97412,00 грн.
 
Рішенням  господарського суду Одеської  області  від  06.10.2003
позов задоволено.
 
Постановою  Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
03.12.2003 рішення суду залишено без змін.
 
Не  погоджуючись з судовими рішеннями ДПІ у Приморському  районі
м.  Одеси  подала  касаційну скаргу  в  якій  просить  скасувати
попередні судові рішення та ухвалити нове рішення, яким в позові
відмовити.
 
В  обґрунтування своїх вимог податкова інспекція посилається  на
те,  що судом неправильно застосовані норми матеріального права,
що призвело до прийняття незаконних рішень.
 
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної  скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин  справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм  матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Як  встановлено судами попередніх інстанцій позивач звернувся до
господарського  суду  з  позовом  про  стягнення  з  Держбюджету
України  бюджетної  заборгованості  по  ПДВ  за  січень,  лютий,
березень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2002р. в
сумі  97 412 грн. шляхом перерахування цієї суми на його рахунок
в установі банку.
 
Згідно  пп.  7.7.3  п.  7.7  ст.  7  Закону  України  “Про  ПДВ”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         у разі, коли за результатами звітного періоду сума
визначена  згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті,  має  від'ємне
значення, така сума підлягає відшкодуванню з Держбюджету України
протягом місяця, наступного після подачі декларації.
 
Відповідно до приписів ст. 4 Указу Президента України “Про деякі
зміни  в оподаткуванні” ( 857/98 ) (857/98)
         якщо сума від'ємного значення
податку не погашається сумами податкових зобов'язань, що виникли
протягом  трьох наступних звітних періодів, така  сума  підлягає
відшкодуванню  з  Держбюджету  України  на  умовах,   визначених
законодавством,  протягом  місяця, що  настає  після  виникнення
від'ємного значення податку.
 
Ст. 4 Указу Президента України “Про деякі зміни в оподаткуванні”
( 857/98  ) (857/98)
        ,  п.  8.1.  8.6  ст. 8  Закону  України  “Про  ПДВ”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         встановлено, що при здійсненні платником  податку
експортних   операцій  -  відшкодування  ПДВ   здійснюється   за
наслідками податкового місяця протягом 30-ти календарних днів  з
дня подання платником розрахунку експортного відшкодування.
 
Для   визначення   сум  експортного  відшкодування   до   складу
податкового  кредиту включаються суми податку фактично  сплачені
платником  податку - експортером коштами у складі ціни придбаних
товарів.
 
Експортному відшкодуванню підлягає відсоток податкового періоду,
розрахованого  з урахуванням вимог п. 8.2 ст. 8  Закону  України
“Про  ПДВ”  ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
        , що має дорівнювати  частці  обсягів
продажу  товарів  на  експорт у загальному обсязі  оподаткованих
операцій з продажу товарів такого податкового періоду.
 
Законом  України  “Про  ПДВ”  ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
          передбачено  право
платника  податку у будь-який момент після виникнення  бюджетної
заборгованості звернутись до суду з позовом про стягнення коштів
з бюджету.
 
Судами  встановлено, що податкові декларації за  січень,  лютий,
березень,  серпень,  вересень, жовтень, листопад,  грудень  2002
року,   розрахунки  експортного  відшкодування,  які  подані   у
відповідності до ст. 8 Закону України “Про ПДВ” ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
        ,
свідчать про бюджетну заборгованість у сумі 97 412 грн.
 
Враховуючи  наведене  колегія суддів погоджується  з  висновками
Одеського  апеляційного  господарського суду  щодо  правомірного
відшкодування  позивачу  бюджетної заборгованості  у  зазначеній
вище сумі.
 
Окрім  того, судами встановлено, що відповідно до вимог  ст.  33
ГПК  України ( 1798-12 ) (1798-12)
         податковою інспекцією не доведено факту
щодо   ненадання  позивачем  разом  з  експортними  розрахунками
документів, передбачених п. 8.1 ст. 8 Закону України  “Про  ПДВ”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        .
 
З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що відповідно до
вимог Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        
постанова   апеляційної  інстанції  ґрунтується  на  всебічному,
повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають
суттєве   значення   для  вирішення  спору,  відповідає   нормам
матеріального  та  процесуального  права,  а  доводи  касаційної
скарги не спростовують висновку суду.
 
На  підставі  викладеного та керуючись  статтями  111-5,  111-7,
111-8,   111-9,  111-11  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
 
Постанову   Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
03.12.2003 у справі № 3/209-03-6383 залишити без змін.