ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.03.2004 Справа N 3/127
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черногуза Ф.Ф. – головуючого,
Михайлюка М.В.,
Невдашенко Л.П.,
розглянувши у малого приватного підприємства “Краб”,
відкритому засіданні м. Кременчук, Полтавської області (далі
матеріали касаційної – МПП “Краб”)
скарги
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 01.09.2003
у справі господарського суду Кіровоградської
області № 3/127
за позовною заявою МПП “Краб”
до закритого акціонерного товариства
“Об’єднання Дніпроенергобудпром”,
м. Світловодськ, Кіровоградської обл.
(далі – ЗАТ “Об’єднання
Дніпроенергобудпром”)
про зобов’язання не чинити перешкод у користуванні майном та
про передачу майна
У відкритому судовому засіданні брали участь представники:
від позивача – Чернявський К.А., Круглов В.М.,
від відповідача – Болобан В.О.
В С Т А Н О В И В:
МПП “Краб” у квітні 2003 року звернулося до суду з позовною
заявою до ЗАТ “Об’єднання Дніпроенергобудпром” про зобов’язання
не чинити перешкод у користуванні майном та передати 235 блоків
УПС-24-4-6т, 267 плит дорожніх ПД 2-6а, 500 плит дорожніх ПД
30-10-15и та стягнути з відповідача витрати по оплаті послуг
адвоката у розмірі 5 000 грн. Позов обгрунтований тим, що майно,
яке належить позивачу, знаходиться на території відповідача,
який перешкоджає користуватися та розпоряджатися майном.
Господарський суд Кіровоградської області рішенням від
18.06.2003 (суддя Болгар Н.В.) позов задовольнив; зобов’язав
відповідача не чинити перешкод позивачу в користуванні належному
йому, на праві власності, майна; зобов’язав відповідача передати
позивачу 267 плит дорожніх ПД 2-6а, 500 плит дорожніх ПД
30-10-15и; стягнув з відповідача на користь позивача 438 грн. 47
коп. держмита, 118 грн. витрат на оплату послуг по
інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу, 1 000
грн. на послуги адвокати. Рішення мотивоване тим, що відповідно
до наданих документів позивач є власником спірного майна, тому
відповідно до Закону України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
позов в
частині спірного майна підлягає задоволенню; позивачем надано
докази сплати за послуги адвоката в сумі 1 000 грн., тому тільки
в цій частині вимоги щодо сплати послуг адвоката підлягають
задоволенню.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд постановою від
01.09.2003 (судді: Лотоцька Л.О. – головуючий, Логвіненко А.О.,
(доповідач), Бахмат Р.М.) апеляційну скаргу ЗАТ “Об’єднання
Дніпроенергобудпром” задовольнив, рішення скасував, в
задоволенні позову відмовив, оскільки власником спірного майна є
відповідач.
МПП “Краб” звернулося до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою на постанову апеляційного господарського суду
і вважає її такою, що підлягає скасуванню, а рішення залишенню
без змін, оскільки постанова прийнята з порушенням
законодавства. На час подання позову Кременчуцький завод
силікатної цегли на момент подачі позовної заяви був структурним
підрозділом відповідача; документи, на які посилається суд як на
підставу передачі спірного майна ТОВ “Кременчуцький завод
силікатної цегли”, не є належним доказом передачі майна заводу.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність
застосування судом норм матеріального і процесуального права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню
з таких підстав.
У касаційній інстанції скарга (подання) розглядається за
правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком
процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи
та їх доказуванням (стаття 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Позивач на підставі договору купівлі-продажу № 120820/6-452 від
04.10.2002 придбав спірне майно, а відповідач посилається на те,
що спірне майно придбало державне підприємство Міністерства
оборони України “Укрвійськбуд”.
Відповідно до статей 43, 47, 82 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює докази за
своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному,
повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин
справи в їх сукупності, керуючись законом.
Разом з тим, судові рішення, прийняті за неповно встановлених
обставин справи без здійснення належної оцінки тих обставин, які
встановлені судом.
Судом також не враховані вимоги статті 38 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно якої, якщо
подані сторонами докази є недостатніми господарський суд
зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій
незалежно від їх участі у справі документи і матеріали необхідні
для вирішення спору.
В даному випадку судом не досліджено, яке майно придбано
державним підприємством Міністерства оборони України
“Укрвійськбуд”.
Також не з’ясовано причини невиконання Кіровоградською філією
СДП “Укрспецюст” умов договору купівлі-продажу від 04.10.2002
щодо передачі МПП “Краб” спірного майна.
Відповідно до статті 24 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд за наявністю достатніх
підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням
сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого
відповідача.
Заявник вказує, що спірне майно знаходиться на території ТОВ
“Кременчуцький завод силікатної цегли”, однак питання щодо
залучення вказаного товариства та інших підприємств до участі у
справі суд не вирішував і питання про місце знаходження спірного
майна не досліджував.
Також не досліджена накладна № 669 від 04.10.2002 видана
Кіровоградською філією СДП “Укрспецюст”.
Викладене свідчить, що при прийнятті судових рішень не були
враховані вимоги законодавства та висновки суду не відповідають
обставина справи.
У зв’язку з цим, судові рішення по справі підлягають скасуванню,
а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої
інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно
з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи,
об’єктивно оцінити докази, що мають юридичні значення для її
розгляду і вирішення спору по суті і в залежності від
встановленого правильно застосувати норми матеріального права,
що регулюють спірні правовідносини, та ухвалити законне і
обгрунтоване рішення.
Керуючись статтями 4-1, 22, 111-5, 111-7-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу МПП “Краб” задовольнити.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від
18.06.2003 та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 01.09.2003 у справі господарського суду
Кіровоградської області № 3/127 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Кіровоградської області.