ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2004                                Справа N 28/54-03-1326

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                   В. Овечкіна – головуючого,

                   Є. Чернова,

                   В. Цвігун

за участю представників:

- позивача         

- відповідача      Г. Притула

розглянув          Ізмаїльської ОДПІ

касаційну скаргу

на постанову       Одеського апеляційного господарського суду

у справі            № 28/54-03-1326

за позовом         ТОВ “Петрол”

до                 Ізмаїльської ОДПІ

про   визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

                       В С Т А Н О В И В:

Рішенням  господарського суду Одеської  області  від  24.10.2003

(суддя  Г.Гуляк) позов задоволено, так як не доведено здійснення

операцій по реалізації пального.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду 10.12.2003

(судді  Л.Поліщук, П. Бандура, В.Туренко) рішення господарського

суду  Одеської області по цій справі залишено без зміни, так  як

факти  заниження  ТОВ  “Петрол”  податку  на  прибуток  та   ПДВ

документально не підтверджені, товарно-транспортні  накладні  на

перевезення товару інспекцією не надані, відсутні документи, які

підтверджують розрахунки за поставлену продукцію.

Ізмаїльська ОДПІ просить постанову та рішення суду по цій справі

скасувати,   у   позові   відмовити,  так   як   факт   поставки

підтверджується показами свідків та відповідними накладними.

Вищий  господарський суд України у відкритому судовому засіданні

дослідив   матеріали   справи  та   вважає   можливим   частково

задовольнити касаційну скаргу з наступних підстав.

При  здійсненні  перевірки  касаційна інстанція  приділяє  увагу

фактичній  стороні  справи  через призму  законності  ухваленого

рішення шляхом перевірки додержання судами першої та апеляційних

інстанцій  норм  матеріального та  процесуального  права,  котрі

встановлюють    правила   доказування,   розподілу    обов’язків

доказування,   належності  й  припустимості   доказів,   порядку

збирання, надання і дослідження доказів.

З  огляду на зазначене касаційна інстанція констатує неправильне

застосування ст. 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         в частині належності

та  допустимості  доказів у справі, показів осіб,  які  отримали

продукцію  (листи  справи № 43-45, 55), наявність  накладних  на

відвантаження  товару  (листи справи  №  46-84)  та  відсутності

відображення   наявності  зазначених   документів   у   висновку

експерта.

Зазначене свідчить про неповноту встановлення фактичних обставин

справи,  висновки суду не відповідають цим обставинам,  прийняті

судові рішення є недостатньо аргументованими.

Виходячи  з  викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,  111-9,

111-10,  111-11  Господарського процесуального  кодексу  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Ізмаїльської ОДПІ задовольнити частково.

2.  Постанову  Одеського  апеляційного господарського  суду  від

10.12.2003  у  справі  № 28/54-03-1326 та рішення  суду  по  цій

справі скасувати.

3.  Справу  передати  на  новий розгляд до  господарського  суду

Одеської області у іншому складі суддів.