ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.03.2004 Справа N 23/141
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкіна – головуючого,
Є. Чернова,
В. Цвігун
за участю представників:
- позивача О. Семаненко
- відповідача А. Зімакова,Є. Сергеев
розглянув
касаційні скарги СДПІ по роботі з великими платниками податків
у м. Запоріжжі,
ВАТ “Запоріжкокс”
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 03.12.2003
у справі № 23/141
за позовом ВАТ “Запоріжкокс”
до СДПІ по роботі з великими платниками податків
у м. Запоріжжі
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.08.2003
(суддя І.Садовий) позов задоволено, визнано недійсним податкове
повідомлення відповідача від 05.06.2003, оскільки суми, включені
позивачем до податкового кредиту, відповідають вимогам пп. 7.4.5
Закону України “Про ПДВ” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, мораторій на задоволення
вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про
банкрутствто.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
03.12.2003 (судді Л.Кагітіна, Н.Коробка, О.Радченко) рішення
суду по цій справі змінено, податкове повідомлення-рішення
визнано недійсним в частині нарахування штрафних санкцій з ПДВ в
сумі 236512,79 грн. В решті позові відмовлено. В частині
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення провадження
припинено.
Постанова суду мотивована тими обставинами, що згідно ст. 4
Закону України “Про ПДВ” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
базою оподаткування за
процентними векселями є договірна вартість таких товарів, яка
збільшена на суму процентів, нарахованих на суму номіналу такого
векселя, норми Закону України “Про порядок погашення
зобовЎЇязань платників податків” ( 2181-14 ) (2181-14)
з моменту винесення
ухвали про порушення справи про банкрутство не можуть бути
застосовані.
СДПІ по роботі з великими платниками податків просить постанову
апеляційного суду та рішення суду по цій справі скасувати, у
задоволенні позову відмовити, так як ст. 12 Закону України “Про
відновлення платоспроможності...” ( 2343-12 ) (2343-12)
не містить
посилання на те, що протягом дії мораторію на задоволення вимог
кредиторів штрафні санкції не застосовуються, передбачає
вичерпний перелік підстав для застосування неустойки, пені та
штрафних санкцій, Закон України № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачає
відповідальність за несплату узгодженої суми податкового
зобов’язання.
ВАТ “Запоріжкокс” просить постанову апеляційного суду скасувати,
рішення суду залишити без зміни, так як відповідач підтвердив
законність нарахування процентів за векселем та ПДВ, включення
їх до податкового кредиту, що не суперечить п. 7.2.3 п. 7.2
ст. 7 Закону України “Про ПДВ” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, узгоджується з
вимогами ст.ст. 5,16 Уніфікованого закону про переказні та
прості векселі ( 995_009 ) (995_009)
.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослідив матеріали справи та зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника” ( 2343-12 ) (2343-12)
встановлено, що протягом
дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується
неустойка, штраф, пеня, інші фінансові санкції. Заниження сплати
сум ПДВ є порушенням податкового законодавства, а не умов
цивільно-правового договору.
Згідно преамбули Закону України № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
зазначено, що
цей Закон не регулює питань погашення податкових зобов’язань або
стгнення податкового збору відносно осіб, на яких поширюється
дія Закону України “Про банкрутство” ( 2343-12 ) (2343-12)
у період дії
мораторію зупинення виконання боржником зобов’язань щодо сплати
податків, термін виконання яких настав до дня його введення,
зобов’язання визначено у податковому повідомленні-рішенні від
05.06.2003, тобто після введення мораторію.
Поряд з цим касаційна інстанція зазначає на неповноту
дослідження обставин справи, зокрема, не вивчено спірний договір
купівлі-продажу, порядок оплати згідного цього договору,
дотримання порядку зміни грошової форми оплати на вексельну та
фіксації нової умови у цивільно-правовому договорі.
Не вивчено дотримання позивачем п. 25 Порядку заповнення
податкової накладної в частині коригування умов договору,
здійснення оплати та погашення векселя згідно чинного
законодавства.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно
врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати всі обставини
справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення
для розгляду справи, з’ясувати дійсні права та обов’язки сторін
і в залежності від встановленого правильно застосувати норми
матеріального права. що регулюють спірні правовідносини та
ухвалити основане на законі судове рішення.
Виходячи з викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
ПОСТАНОВИЛИ:
1. Касаційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками
податків у м. Запоріжжі та ВАТ “Запоріжкокс” задовольнити
частково.
2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду у
справі № 23/141 від 03.12.2003 та рішення суду від 26.08.2003
скасувати.
3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Запорізької області.