ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.03.2004 Справа N 09/2184
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О. - головуюча,
Рибака В.В.,
Уліцького А.М.
за участю представників сторін:
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
розглянувши матеріали СПД Підгайного С.В.
касаційної скарги
на постанову від 11.11.03 Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 09/2184 господарського суду Черкаської
області
за позовом СПД Підгайного С.В.
до Канівського районного споживчого
товариства
третя особа на стороні відповідача – виконком
Канівської міськради
про зобов'язання виконати умови договору та усунення перешкод
в користуванні торговим місцем
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.03.04 розгляд
справи відкладався на 30.03.04.
Заявлено позов про визнання дійсним договору оренди торгового
місця № 313 від 02.04.03 № 22, укладеного позивачем з Канівським
районним споживчим товариством; та про усунення перешкод в
виконанні передбачених договором умов, спонукання відповідача не
перешкоджати встановленню торгового павільйону.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 16.07.03 у
справі № 09/2184 позов задоволено.
Зобов'язано Канівське районне споживче товариство до 01.08.03 р.
виконати умови договору № 22 від 02.04.03 щодо надання торгового
місця № 313 розміром 22,5 кв.м. на ринку за адресою: м. Канів,
вул. Малика, 15 для розміщення по вул. Енергетиків тимчасового
павільйону та здійснення торговельної діяльності у відповідності
з рішенням Канівської міськради № 13 від 16.01.03 підприємцем
Підгайним С.В..
Зобов'язано Канівське районне споживче товариство до 01.08.03
усунути перешкоди в користуванні вищезазначеним торговим місцем,
розмістивши тимчасовий павільйон з легких металевих конструкцій
та не перешкоджати здійсненню торговельної діяльності на даному
місці підприємцю Підгайному С.В.
Рішення мотивовано тим, що за своєю правовою природою договір
№ 22 від 02.04.03, який був укладений між сторонами, є договором
оренди торгового місця на ринку та відповідає вимогам чинного
законодавства; підстави для визнання його недійсним відсутні.
Відмова відповідача в передачі позивачу торгового місця є
порушенням умов укладеного договору, що перешкоджає здійснення
позивачем торговельної діяльності.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
11.11.03 зазначене рішення господарського суду скасоване.
Суб'єкту підприємницької діяльності Підгайному С.В. в позові
відмовлено.
Договір № 22 від 02.04.03 щодо здачі в оренду торгового місця
тимчасового розміщення палатки, павільйону, кіоску, який був
укладений сторонами, визнано недійсним з моменту його укладення
як такий, що був укладений з порушенням чинного законодавства
(ст. 48 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
), оскільки він з
боку Канівського районного споживчого товариства підписаний
неповноважною особою; зобов'язано відповідача по справі
повернути позивачу 882 грн., отриманих ним в рахунок орендної
плати за користування торговим місцем.
У поданій касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову
апеляційного суду та залишити без зміни рішення господарського
суду з тих підстав, що цим судом належним чином не
дослўджувались повноваження в.о. голови правління Канівської
райспоживспілки на момент укладення зазначеного вище договору.
Інші доводи касаційної скарги до уваги не приймаються, оскільки
пов'язані з вимогами щодо переоцінки доказів по справі.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без
зміни постанову апеляційного господарського суду.
Позивачем подано клопотання про відкликання касаційної скарги в
зв’язку з врегулюванням спору.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши
юридичну оцінку судовими інстанціями обставин справи та повноту
їх встановлення, дослідивши правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права прийшла до висновку про
наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної
скарги, виходячи з наступного.
Згідно з п. 8 рішенням виконкому Канівської міськради від
16.01.03 № 13 Канівському районному споживчому товариству надано
дозвіл на установку (терміном на п'ять років) торговельних
павільйонів з легких металевих конструкцій для торгівлі товарами
народного вжитку по вул. Енергетиків на території колгоспного
ринку.
Цим же рішенням це споживче товариство зобов'язалось укласти у
відділі земельних ресурсів договір на виготовлення технічної
документації на право користування земельними ділянками (п. 10,
а.с. 12).
Проте місцевий та апеляційний господарські суди не дослідили
наявність факту виконання відповідачем п. 10 зазначеного рішення
Канівської міськради та набуття ним права землекористувача
земельною ділянкою, на якій повинні розміщуватись торгові
павільйони.
02.04.03 Канівське районне споживче товариство (орендодавець) та
суб'єкт підприємницької діяльності Підгайний С.В. уклали договір
про здачу в оренду торгового місця для тимчасового розташування
палатки, павільйону, кіоску, тощо.
Виходячи зі змісту ст. 5 Закону України “Про оренду землі”
( 161-14 ) (161-14)
від 06.10.98 № 161-ХІУ орендодавцями земельних
ділянок можуть бути лише їх власники. Але судовими інстанціями
не був з'ясований правовий статус відповідача щодо права
передачі в оренду земельної ділянки.
Суди також не дослідили належним чином і повноважень в.о. голови
правління Канівського районного споживчого товариства щодо
укладення вказаного договору, оскільки їх висновки відносно
цього є протилежними, та зроблені без дослідження положень
Статуту Канівської райспоживспілки.
Вищевикладене свідчить, що місцевий господарський та апеляційний
господарський суди в порушення ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
неповно дослідили обставини справи, які мають значення для
справи.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, збирати нові докази або
додатково перевіряти їх.
За таких обставин рішення господарського суду Черкаської області
від 16.07.03 та постанова Київського апеляційного господарського
суду від 11.11.03 у справі № 09/284 підлягають скасуванню з
направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи господарському суду необхідно
врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити
всі фактичні обставини справи, які мають юридичне значення для
її розгляду та вірно застосувати норми матеріального права. які
регулюють спірні відносини.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, ч. 2
ст. 111-6 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Відмову скаржника від касаційної скарги визнати такою, що не
підлягає задоволенню.
Касаційну скаргу задоволити частково.
Рішення господарського суду Черкаської області від 16.07.03 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
11.11.03 у справі № 09/2184 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.