ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.03.2004 Справа N 7/471
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Плахотнюк С.О. (доповідач),
суддів: Панченко Н.П. , Плюшка І.А.,
розглянувши
касаційну скаргу Миколаївського морського торговельного
порту
на постанову від 10.12.2003 Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 7/471
за позовом Миколаївського морського торговельного
порту
до ТОВ “Металінвест”
про стягнення 63448,88 грн.,
за участю представників:
позивача: Степанова Д.Г.,
відповідача: Хілової І.М.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 08.09.2003 (суддя
М.Якименко) в позові Миколаївському морському торговельному
порту відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
10.12.2003 (судді Б.Львов, А.Полянський, Г.Коробенко) рішення
господарського суду м. Києва від 08.09.2003 змінене: з ТОВ
“Металінвест” стягнуто основний борг у сумі 199,80 грн. та 10,80
грн. пені, в задоволенні позову про стягнення основного боргу в
сумі 60539,43 грн. відмовлено, в частині стягнення 47,25 грн.
провадження припинено.
В касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
Миколаївський морський торговельний порт просить скасувати
постанову Київського апеляційного господарського суду від
10.12.2003 та рішення господарського суду м. Києва від
08.09.2003 у зазначеній справі, вважаючи їх прийнятими за
неправильного застосування норм матеріального права, та прийняти
нове рішення.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши застосування судами апеляційної та першої інстанцій
норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський
суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з таких підстав:
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між
позивачем та відповідачем 25.02.2002 був укладений договір
№ 79/02 на перевалювання і збереження в порту металобрухту марки
3 А, який прибуває на експорт. На виконання умов договору
29.12.2002 був складений акт № 1731 про виконання портом послуг
по переробці вантажу та вивіз сміття, на підставі якого
позивачем виписаний рахунок № 47581473 від 31.12.2002 на суму
60786,48 грн., в тому числі 37643,06 грн. за зберігання 739,980
тонн сміття за період з.06.по грудень 2002 року.
Підпунктом 3.2.4 цього договору відкрите зберігання 1 тонни
сміття становить 0,05 коп. Телеграмою від 06.06.2002 в цій
частині були внесені зміни до договору про встановлення плати за
зберігання 1 тонни сміття у розмірі 0,27 грн. Договором не
передбачено період зберігання та тариф за таке зберігання в
часі.
Відповідно зі статтею 161 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, який діяв до
01.01.2004, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в
установлений строк відповідно до вказівок закону, акту
планування, договору.
Стаття 162 цього Кодексу не допускала односторонньої відмови від
виконання зобов’язання і односторонньої зміни умов договору.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи
межі перегляду справи в касаційному порядку, встановлені
ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, та беручи до уваги повноту
встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку апеляційним
господарським судом, вважає правомірним висновок господарського
суду апеляційної інстанції про стягнення з ТОВ “Металінвест”
плати за зберігання сміття з розрахунку 0,27 грн. за 1 тонну без
врахування часу, протягом якого це сміття зберігалося
Миколаївським морським торговельним портом.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 – 111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Миколаївського морського торговельного порту на
постанову Київського апеляційного господарського суду від
10.12.2003 у справі № 7/471 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
10.12.2003 у справі № 7/471 залишити без змін.