ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
30.03.2004                                        Справа N 6/8ПД
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
                  В. Овечкіна – головуючого,
                  Є. Чернова,
                  В. Цвігун
 
за участю представників:
 
- позивача        В. Талащенко
- відповідача     
 
розглянув         
касаційні скарги  Стахановської ОДПІ
 
касаційне подання прокуратури Луганської області
 
на постанову      Донецького апеляційного господарського суду
 
у справі          № 6/8ПД
 
за позовом        прокурора м. Стаханова в інтересах
                  Стахановської об’єднаної державної податкової
                  інспекції
 
до                – ВАТ “Стахановський завод “Юність”,
                  м. Стаханов,
                  – суб’єкта підприємницької діяльності –
                  О.Присяжнюк
 
про   визнання угоди недійсною
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  господарського суду Луганської області від  02.09.2003
(суддя Л.Іноземцева) позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Рішення суду мотивовано тими обставинами, що на період укладення
цивільно-правової  угоди  спірне майно перебувало  у  податковій
заставі,  ВАТ “Стахановський завод “Юність” в порушення  п.  8.6
ст.  8  Закону України № 2181 не звертався до ДПІ для узгодження
операцій з продажу майна, яке перебувало у податковій заставі.
 
Постановою  Донецького  апеляційного  господарського  суду   від
10.12.2003   (судді   С.Мирошниченко,  О.Кулебякін,   Т.Колядко)
рішення  суду по цій справі скасовано, у позові відмовлено,  так
як  ДПІ  не має права звертатися до суду з позовом про  визнання
угоди недійсною на підставі ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
Прокуратура  Луганської  області та  Стахановська  ОДПІ  просять
постанову Донецького апеляційного господарського суду скасувати,
рішення першої інстанції залишити без зміни, оскільки на  момент
укладення  цивільно-правової  угоди  ВАТ  “Стахановський   завод
“Юність” мав податковий борг, який накопичувався та не погашався
на   протязі   1998-2003  р.р.,  визнання   недійсним   договору
купівлі-продажу  згідно ст. 48 ЦК України ( 435-15  ) (435-15)
          є  єдиною
правовою підставою для повернення податкового боргу.
 
Вищий  господарський  суд України дослідив матеріали  справи  та
вважає  правомірним  задовольнити касаційну  скаргу  та  подання
прокуратури луганської області згідно з наступних підстав.
 
Згідно  витягу про внесення запису до державного реєстру  застав
рухомого майна від 06.04.2000 все рухоме майно та майнові  права
ВАТ   “Стахановський  завод  “Юність”  перебували  у  податковій
заставі.
 
Про  наявність податкового боргу та перебування майна  заводу  у
податковій  заставі  перший  відповідач  повідомлявся  у  2001р.
Договір купівлі-продажу спірного майна укладено 17.02.2003.
 
Апеляційним  господарським судом не враховано порушення  п.  8.6
ст.   8  Закону  України  “Про  порядок  погашення  зобовЎЇязань
платників  податків” ( 2181-14 ) (2181-14)
         в частині узгодження  платником
податків  певних  операцій по відчуженню  активів  з  податковим
органом.
 
Крім  того,  апеляційною  інстанцією  не  враховано  роз’яснення
Вищого господарського суду України № 02-5/451 від 12.05.95  “Про
деякі  питання  практики вирішення спорів  за  участю  державної
податкової служби”, де зазначено, що відповідна норма ЦК України
( 435-15  ) (435-15)
        ,  на  підставі  якої  угода  визнається  недійсною,
застосовується  залежно  від конкретних обставин,  пов’язаних  з
порушенням  вимог законодавства про податки та ухилення  від  їх
оплати.   При  цьому  касаційна  інстанція  враховує  об’єктивні
правові  підстави звернення стягнення в доход держави на  майно,
яке  може бути повернуто згідно двосторонньої реституції першому
відповідачу у справі.
 
Виходячи з викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 111-5,  111-7,
111-9, 111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
 
                          ПОСТАНОВИЛИ:
 
1. Касаційне подання прокуратури Луганської області та касаційну
скаргу задовольнити.
 
2.  Постанову  Донецького апеляційного господарського  суду  від
10.12.2003 у справі № 6/8ПД скасувати.
 
3. Рішення господарського суду Луганської області від 02.09.2003
у цій справі залишити без зміни.
 
4.  Витрати  по  сплаті  державного мита,  яке  має  надійти  до
державного бюджету, віднести на відповідачів порівну, в т.ч.  за
перегляд справи у касаційному порядку.
 
5.   Доручити  господарському  суду  Луганської  області  видати
відповідний наказ.