ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.03.2004 Справа N 6/8ПД
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкіна – головуючого,
Є. Чернова,
В. Цвігун
за участю представників:
- позивача В. Талащенко
- відповідача
розглянув
касаційні скарги Стахановської ОДПІ
касаційне подання прокуратури Луганської області
на постанову Донецького апеляційного господарського суду
у справі № 6/8ПД
за позовом прокурора м. Стаханова в інтересах
Стахановської об’єднаної державної податкової
інспекції
до – ВАТ “Стахановський завод “Юність”,
м. Стаханов,
– суб’єкта підприємницької діяльності –
О.Присяжнюк
про визнання угоди недійсною
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Луганської області від 02.09.2003
(суддя Л.Іноземцева) позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Рішення суду мотивовано тими обставинами, що на період укладення
цивільно-правової угоди спірне майно перебувало у податковій
заставі, ВАТ “Стахановський завод “Юність” в порушення п. 8.6
ст. 8 Закону України № 2181 не звертався до ДПІ для узгодження
операцій з продажу майна, яке перебувало у податковій заставі.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
10.12.2003 (судді С.Мирошниченко, О.Кулебякін, Т.Колядко)
рішення суду по цій справі скасовано, у позові відмовлено, так
як ДПІ не має права звертатися до суду з позовом про визнання
угоди недійсною на підставі ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15) .
Прокуратура Луганської області та Стахановська ОДПІ просять
постанову Донецького апеляційного господарського суду скасувати,
рішення першої інстанції залишити без зміни, оскільки на момент
укладення цивільно-правової угоди ВАТ “Стахановський завод
“Юність” мав податковий борг, який накопичувався та не погашався
на протязі 1998-2003 р.р., визнання недійсним договору
купівлі-продажу згідно ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15) є єдиною
правовою підставою для повернення податкового боргу.
Вищий господарський суд України дослідив матеріали справи та
вважає правомірним задовольнити касаційну скаргу та подання
прокуратури луганської області згідно з наступних підстав.
Згідно витягу про внесення запису до державного реєстру застав
рухомого майна від 06.04.2000 все рухоме майно та майнові права
ВАТ “Стахановський завод “Юність” перебували у податковій
заставі.
Про наявність податкового боргу та перебування майна заводу у
податковій заставі перший відповідач повідомлявся у 2001р.
Договір купівлі-продажу спірного майна укладено 17.02.2003.
Апеляційним господарським судом не враховано порушення п. 8.6
ст. 8 Закону України “Про порядок погашення зобовЎЇязань
платників податків” ( 2181-14 ) (2181-14) в частині узгодження платником
податків певних операцій по відчуженню активів з податковим
органом.
Крім того, апеляційною інстанцією не враховано роз’яснення
Вищого господарського суду України № 02-5/451 від 12.05.95 “Про
деякі питання практики вирішення спорів за участю державної
податкової служби”, де зазначено, що відповідна норма ЦК України
( 435-15 ) (435-15) , на підставі якої угода визнається недійсною,
застосовується залежно від конкретних обставин, пов’язаних з
порушенням вимог законодавства про податки та ухилення від їх
оплати. При цьому касаційна інстанція враховує об’єктивні
правові підстави звернення стягнення в доход держави на майно,
яке може бути повернуто згідно двосторонньої реституції першому
відповідачу у справі.
Виходячи з викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) ,
ПОСТАНОВИЛИ:
1. Касаційне подання прокуратури Луганської області та касаційну
скаргу задовольнити.
2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
10.12.2003 у справі № 6/8ПД скасувати.
3. Рішення господарського суду Луганської області від 02.09.2003
у цій справі залишити без зміни.
4. Витрати по сплаті державного мита, яке має надійти до
державного бюджету, віднести на відповідачів порівну, в т.ч. за
перегляд справи у касаційному порядку.
5. Доручити господарському суду Луганської області видати
відповідний наказ.