ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2004                               Справа N 5/2299-19/409

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                   В. Овечкіна – головуючого,

                   Є. Чернова,

                   В. Цвігун

за участю представників:

- позивача         С. Федак

- відповідача      І. Закорчемний

розглянув          ВАТ “Роздільський цегельний завод”

касаційну скаргу

на ухвали          Львівського апеляційного господарського суду

                   від 01.12.2003, 18.12.2003

у справі           № 5/2299-19/409

за позовом         ВАТ “Роздільський цегельний завод”

до                 Миколаївської міжрайонної ДПІ м. Миколаїв

про   визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

                       В С Т А Н О В И В:

Ухвалою   Львівського  апеляційного  господарського   суду   від

01.12.2003  (судді  Г.Орищин, О.Бобеляк, О.Дудник)  на  підставі

п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , в зв’язку з неподанням

належних доказів направлення відповідачу апеляційної скарги, вад

в  оформленні  опису направлених документів,  апеляційна  скарга

повернута скаржнику.

Повторно апеляційна скарга повернута судом 18.12.2003 в  зв’язку

з відсутністю клопотання про поновлення строку.

ВАТ  “Роздільський цегельний завод” просить ухвали суду  по  цій

справі  скасувати, апеляційну скаргу розглянути по суті, так  як

господарюючим суб’єктом в якості доказу направлення  апеляційної

скарги   було  прикладено  поштову  квитанцію,  що  є  достатнім

підтвердженням  виконання  вимог  п.  2  ст.  97   ГПК   України

( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Вищий  господарський суд України у відкритому судовому засіданні

дослідив   матеріали  справи  та  вважає  можливим  задовольнити

касаційну скаргу з наступних підстав.

Позивачем  представлена копія квитанції № 235, яка свідчить  про

відправлення апеляційної скарги Миколаївській МДПІ.

Представлена квитанція є належним і допустимим доказом у справі,

що  безумовно підтверджує повідомлення іншої сторони  по  справі

щодо направлення апеляційної скарги.

Зазначене    підтверджується   відсутністю    акта    складеного

канцелярією апеляційного суду у випадку надходження  справи  без

належних доказів щодо повідомлення про надіслання скарги МДПІ.

Що  стосується опису, який має певні вади, то згідно  з  судовою

практикою  Верховного Суду України неподання опису  не  свідчить

про недотримання п. 2 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

При  таких  обставинах,  у апеляційного суду  не  було  правових

підстав вимагати направлення клопотання щодо відновлення  строку

та повертати апеляційну скаргу повторно.

Приймаючи  до  уваги  викладене  касаційна  інстанція  констатує

відсутність  порушення п. 2 ст. 97 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          та

вважає, що апеляційна скарга повинна бути розглянута апеляційним

судом по суті.

Виходячи  з  викладеного,  керуючись ст.ст.  97,  111-5,  111-9,

111-10,  111-11  Господарського процесуального  кодексу  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

1.Касаційну   скаргу   ВАТ   “Роздільський   цегельний    завод”

задовольнити.

2.Ухвали   Львівського  апеляційного  господарського  суду   від

01.12.2003; 18.12.2003 у справі № 5/2299-19/409 скасувати.

3.Справу   направити  для  розгляду  по  суті   до   Львівського

апеляційного господарського суду.