823/650/17 Про визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду ГВФО ПАТ "Банк" щодо невключення належних фізичній особі сум до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню коштів за договорами банківського вкладу (депозиту), зобов'язання Уповноваженої особи Фонду ГВФО додатково включити належні особі суми до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами - 16.02.2021 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" Міхна С.С. на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року (суддя Рідзель О.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року (колегія суддів: Шурко О.І., Василенко Я.М., Степанюк А.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" Міхна Сергія Семеновича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В травні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", в якому просив:

визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк" щодо невключення ОСОБА_1 в загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами (поточними рахунками) в ПАТ "Брокбізнесбанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором строкового банківського вкладу "Скарбничка" №D_070226086 від 02.12.2011, укладеним між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_1 ;

зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Брокбізнесбанк" включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Брокбізнесбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами (поточними рахунками) в ПАТ "Брокбізнесбанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором строкового банківського вкладу "Скарбничка" №D_070226086 від 02.12.2011, укладеним між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_1 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати даний перелік Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та закрити провадження у справі.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судами цю справу розглянуто в порядку адміністративного судочинства всупереч практики Верховного Суду України. Також вказує, що позивача як вкладника за договором банківського вкладу не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у зв`язку з тим, що вклад позивача у банку використовувався вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань, з метою недопущення дій, що призводять до зростання гарантованої суми, яка підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. За інформацією, згідно облікових систем банку, залишок коштів за депозитним договором №D_070226086 від 02.12.2011, укладеним між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_1 в сумі 550 000 грн 00 коп. був перерахований 01.10.2013 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 5п-2011 від 02.12.2011.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 відкрито касаційне провадження.

Відзив на касаційну скаргу учасниками справи до суду не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, 02.12.2011 між Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" (далі - Банк) та позивачем укладено договір банківського строкового вкладу "Скарбничка" №D_070226086, відповідно до умов якого Банк прийняв на відкритий вкладний депозитний рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 550000 грн. 00 коп. до 02.02.2012. Банк зобов`язався повернути вклади і виплачувати проценти за вкладами на умовах та в порядку, встановленому цим договором.

02.12.2012 згідно копії квитанції №9 позивачем внесено грошові кошти в сумі 550 000 грн. на депозитний рахунок № НОМЕР_1 .

Крім цього між позивачем та ПАТ "Брокбізнесбанк" укладено кредитний договір № 5п-2011 від 20.06.2011, згідно із п. 1.1. вказаного кредитного договору банк надав ОСОБА_1 грошові кошти у вигляді відновлювальної лінії в розмірі 860 000 грн. на строк з 20.06.2011 по 05.11.2011 зі сплатою 27,30 % річних за користування кредитом, для споживчих цілей.

Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 5п-2011 від 20.06.2011 між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_1 укладено договір застави № ДЗ 6-5п-2011 від 02.12.2011.

Відповідно до п. 1.4 вказаного договору в забезпечення виконання основного зобов`язання за кредитним договором заставодавець надає заставодержателю в заставу майнове право вимоги на отримання грошових коштів в сумі 550 000 грн., які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в ЧФ AT "Брокбізнесбанк" на підставі договору про депозитний внесок № D_ 070226086 від 2 грудня 2011 р., що укладений між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_1

01.10.2013 грошові кошти в сумі 550 000 грн. були перераховані банком в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №5п-2011 від 20.06.2011. Вказане списання коштів відбулось на підставі договору застави Дз6-5п-2011 від 02.12.2011.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.09.2014, залишеним без змін у відповідній частині рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2014, у справі №712/7339/13 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Брокбізнесбанк", визнано недійсним договір застави Дз6-5п-2011 від 02.12.2011, укладений між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_1 .

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2015 (справа № 6-1678св15) рішення Апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2014 залишено без змін.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 28.02.2014 №107 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.02.2014 прийнято рішення № 9 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк".

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Брокбізнесбанк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Куреного Олександра Вікторовича.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Брокбізнесбанк" запроваджено строком на три місяця з 03.03.2014 по 02.06.2014.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 10.06.2014 № 339 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 11.06.2014 № 45 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Куреного Олександра Вікторовича на період з 11.06.2014 до 10.06.2015 включно.

Постановою від 21.05.2015 № 103 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк" на 1 рік до 10.06.2016 включно продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" Куреного Олександра Вікторовича до 10.06.2016 включно.

Згідно з рішенням від 02.06.2016 №896 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк" та повноваження ліквідатора - ОСОБА_2 на два роки до 10.06.2018 включно.

30.12.2016 позивач звернувся із заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" Куреного Олександра Вікторовича, в якій, посилаючись на визнання недійсним в судовому порядку договору застави, на підставі якого відбулось списання коштів із його рахунку, відкритого у ПАТ "Брокбізнесбанк" згідно договору банківського вкладу вказав, що має право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. На підставі вказаних обставин, просив уповноважену особу Фонду надати додаткову інформацію щодо виплати відшкодування позивачеві за рахунок Фонду за договором строкового банківського вкладу "Скарбничка" №D_070226086 від 02.12.2011, укладеним між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_1 .

Листом вих. №202 від 24.01.2017 уповноважена особа Фонду повідомила ОСОБА_1, що оскільки судовий розгляд справи за позовом ПАТ "Брокбізнесбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості не закінчено - у ПАТ "Брокбізнесбанк" відсутні правові підстави для включення грошових вимог до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що оскільки договір застави визнано недійсним у судовому порядку, перерахування коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитом було безпідставним, тому позивач має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI (4452-17) ).

Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що списання грошових коштів у розмірі 550 000 грн. 00 коп. з депозитного рахунку позивача, що спричинило невключення гарантованої суми до переліку вкладників відбулось на підставі договору застави Дз6-5п-2011, укладеного 02.12.2011 між позивачем ПАТ "Брокбізнесбанк".

Водночас вказаний договір застави банківського вкладу, на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.09.2014 у справі №712/7339/13, залишеного рішенням апеляційного суду Черкаської області від 18.12.2014 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2015 без змін в цій частині визнано недійсним.

Статтею 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Правові наслідки недійсності правочину встановлені статтею 216 ЦК України.

Так, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що списання грошових коштів з вкладного рахунку позивача на підставі договору застави, який є недійсним з моменту укладення та за яким встановлювалось право вимоги на майбутнє, здійснено протиправно.

Відтак відсутні правові підстави вважати, що вклад за договором строкового банківського вкладу "Скарбничка" №D_070226086 від 02.12.2011, укладеним між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_1 є таким, що використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач набув право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, тому наявні підстави для включення його до переліку вкладників та зобов`язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_3 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Брокбізнесбанк" за рахунок Фонду.

Стосовно доводів відповідача про закриття провадження у справі, колегія суддів зазначає, що існує усталена практика Великої Палати Верховного Суду у спорах про гарантування фізичним особам коштів за їх вкладами за рахунок Фонду. Зокрема, правова позиція щодо підсудності цих спорів адміністративним судам була висловлена у постановах від 18 квітня 2018 року у справі № 813/921/16, від 23 травня 2018 року у справі № 820/3770/16, від 27 червня 2018 року у справі № 820/3664/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 592/13020/17, від 27 березня 2019 року у справі № 826/6930/15, від 03 липня 2019 року у справі № 813/576/15 та інших.

Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX (460-20) ) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.