Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.03.2004 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу ВАТ "ХХХ", м. Ч-ськ
на постанову Н-ського апеляційного господарського
суду від ХХ.01.2004 р.
зі справи № Х7 господарського суду Ч-ської області
за позовом Приватного підприємства "YYY", м. Ч-ськ
до ВАТ "ХХХ", м. Ч-ськ
про визнання таким, що не відповідає умовам
договору нарахування 72281,34 грн. та
зменшення заборгованості позивача на цю
суму
за зустрічним позовом ВАТ "ХХХ", м. Ч-ськ
до Приватного підприємства "YYY" м. Ч-ськ
про стягнення заборгованості у сумі
76192,66 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: присутній,
від відповідача: присутній.
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним чином
повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого
господарського суду України від ХХ.03.04 р., надіслана ХХ.03.
04 р.).
ВСТАНОВИВ:
Приватним підприємством "YYY" заявлено позов до ВАТ "ХХХ" про
зменшення заборгованості позивача перед відповідачем за договором
про постачання електричної енергії № Х9 від ХХ.01.2002 р. станом
на ХХ.11.2002 р., згідно виставлених рахунків на суму 72281,34
грн., зобов'язання відповідача виставляти рахунки позивачу за
постачання електричної енергії без урахування використаної
комунальної електроенергії та електроенергії, використаної на
роботу ліфтів в будинках, які обслуговуються позивачем (т. 1
а.с. 2).
В подальшому ПП "YYY" звернулося до суду із заявою від ХХ.
01.2003 р. № Х1 про уточнення позовних вимог, в якій просить
визнати таким, що не відповідає умовам договору нарахування йому
плати за електроенергію, спожиту мешканцями будинків, що
обслуговує підприємство та зменшити заборгованість останнього
перед відповідачем на 72281,34 грн. та зобов'язати відповідача
виставляти рахунки за постачання електричної енергії без
урахування використаної комунальної електроенергії та
електроенергії, використаної на роботу ліфтів в будинках, які
обслуговуються підприємством (т. 1 а.с. 47) .
В процесі розгляду справи ВАТ "ХХХ" заявлено зустрічний позов до
ПП "YYY" про стягнення з останнього заборгованості за спожиту
активну електроенергію в сумі 76192,66 грн. (т. 1 а.с. 73-74).
Ухвалою господарського суду Ч-ської області від ХХ.01.2003 р.
зустрічна позовна заява прийнята до розгляду (т. 2, а.с. 10).
Рішенням господарського суду Ч-ської області від ХХ.07.2003 р.
(суддя А.А.А.) у задоволенні позову ПП "YYY" відмовлено з огляду
на те, що договір № Х9 від ХХ.01.2002 р. не містить виключення з
його предмету постачання та оплату комунальної електроенергії,
рішення виконкому Ч-ської міськради від ХХ.06.2002 р. № Х2, на яке
посилаються сторони в обґрунтування своїх позицій, останні
тлумачать по-різному, при цьому обидві сторони зазначене рішення
не виконали, зокрема, в платіжні документи, які виписуються
побутовим споживачам ВАТ "ХХХ" не вносило плату за комунальну
електроенергію, оскільки будинки не переведені на прямі розрахунки
з ВАТ "ХХХ", рахунки для оплати за комунальну електроенергію
виставляються для оплати населенню ПП "YYY", що підтверджено
копіями квитанцій, починаючи з грудня 2000 р. і по грудень 2001
р., а тому судом визнано, що взаємовідносини сторін регулюються
постановою Кабінету Міністрів України № 939 від 22.06.98 р. "Про
вдосконалення системи державного регулювання розміру квартирної
плати та плати за утримання будинків і прибудинкових територій"
( 939-98-п ) (939-98-п)
, в якій визначено, що до переліку витрат житлових
організацій включено енергозабезпечення на освітлення місць
загального користування та роботу ліфтів.
Зустрічний позов ВАТ "ХХХ" про стягнення з ПП "YYY" боргу у сумі
76 192,66 грн. задоволено з посиланням на ст.ст. 161, 162, 203
Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
.
За апеляційною скаргою ПП "YYY" рішення суду переглянуто в
апеляційному порядку і постановою Н-ського апеляційного
господарського суду від ХХ.01.2004 р. (судді Б.Б.Б. - головуючий,
судді - В.В.В., Г.Г.Г.) вказане рішення скасоване, прийняте нове
рішення, яким у задоволенні основного та зустрічного позову
відмовлено. Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що
сторонами не доведені обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги.
Так, в постанові суду зазначено, що позивачем у справі, всупереч
ст. 1 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не
надані належні докази щодо порушення відповідачем його прав та
інтересів.
Відмова у задоволенні зустрічного позову судом апеляційної
інстанції обґрунтована тим, що: додатком № Х до договору про
постачання електроенергії встановлені обсяги споживання
електроенергії лише на потреби виробничих дільниць підприємства,
жодна із сторін не внесла в договір змін або доповнень, які могли
б витікати із встановлених органами місцевої державної влади та
місцевого самоврядування Правил стосовно розрахунку розмірів
платежів за спожиті житлово-комунальні послуги.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ВАТ "ХХХ" звернулося до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її
скасування та залишення без змін рішення суду першої інстанції,
посилаючись на те, що апеляційною інстанцією порушені норми
матеріального права, а саме не застосовані Правила користування
електричною енергією ( z0417-96 ) (z0417-96)
, затверджені постановою НКРЕ від
31.07.1996 р. № 28, зокрема, той припис Правил ( z0417-96 ) (z0417-96)
, що
електроенергія є товаром з особливими споживчими якостями та
фізико-технічними характеристиками, за споживання якої можливе
стягнення по факту. Факт споживання електроенергії підтверджено
звітами споживача за період з ХХ.01.2002 р. по ХХ.12.2002 р., на
підставі яких виставлені рахунки.
Умовами укладеного договору передбачено порядок постачання
позивачу електроенергії та оплати останнім її вартості, виходячи
із фактично спожитих обсягів, додатком № Х до договору встановлені
обсяги постачання електроенергії для потреб виробничих дільниць ПП
"YYY", на потреби невиробничих дільниць обсяги постачання
електроенергії не доводилися, тобто споживання по невиробничих
дільницях не лімітувалося. Крім того, скаржник посилається на те,
що рішення виконкому Ч-ської міськради від ХХ.07.2000 р. № Х0 з
додатком до нього суперечать Правилам користування електроенергією
( z0417-96 ) (z0417-96)
, затвердженим постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28,
Правилам користування електроенергією для населення ( 1357-99-п ) (1357-99-п)
,
затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.
1999 р. № 1357.
Колегія суддів Вищого господарського суду, розглянувши матеріали
справи, перевіривши правильність застосування судом норм
матеріального і процесуального права, обговоривши доводи
касаційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін,
присутніх у засіданні дійшла висновку про відсутність підстав для
задоволення касаційної скарги, відповідно - для зміни або
скасування постанови Н-ського апеляційного господарського суду,
виходячи з наступного:
Судом апеляційної інстанції правильно надана юридична оцінка
обставинам справи з урахуванням того, що між сторонами по справі
укладено договір на постачання електроенергії від ХХ.01.2002 р.
№ Х9, предметом якого є умови й порядок постачання електроенергії
та оплата спожитої електроенергії споживачем, обсяги постачання
якої, порядок їх зміни та доведення визначаються відповідно до
додатку № Х та п. 2.1 цього договору (п. 1.1, 1.2 договору) .
В обов'язки електропостачальної організації згідно п. 2.1 договору
входить постачання електроенергії як різновиду товарної продукції
в межах абонованої потужності на клас напруги..... згідно з
визначеними цим договором умовами та обсягами постачання
електроенергії (додаток 1, 1а)... Додаток № Х до договору визначає
обсяги постачання електроенергії на 2002 рік по виробничих
дільницях ПП "YYY".
Спір між сторонами виник у зв'язку з тим, що ВАТ "ХХХ" при
виставленні рахунків на оплату спожитої позивачем у 2002 році
електроенергії включило електропостачання на комунальне освітлення
та роботу ліфтів.
Згідно рішення виконкому Ч-ської міськради від ХХ.05.2000 р. № Х4
приватне підприємство "YYY" визнане переможцем конкурсу по
залученню підприємств до утримання житлових будинків, за
переліком.
Проте, укладений сторонами договір від ХХ.01.2002 р. № Х9 не
передбачає оплату ПП "YYY" вартості електроенергії, яка спожита
мешканцями будинків, які обслуговує підприємство. Позивач має лише
виробничі ділянці, що розташовані в цих будинках, тому у договорі
слід було визначити його частку витрат на утримання та
обслуговування будинків або передбачити умову щодо оплати
електропостачання на комунальне освітлення та роботу ліфтів, що
сторонами зроблено не було.
Посилання скаржника на акти звірок не заслуговують на увагу,
оскільки пунктом 3.1 договору встановлено, що для визначення
величини використаної електроенергії споживач щомісячно 15 числа
знімає показники та надає письмовий звіт електропостачальній
організації про фактичне споживання електроенергії... як своїх
розрахункових лічильників, так і споживачів. Споживач згідно п.
5.3. договору несе відповідальність перед електропостачальною
організацією за відповідність обсягів заявленої і фактично
спожитої електроенергії. З умов договору не витікає, що складені
акти звірок є підставою для здійснення розрахунків, а в силу
ст. 161 Цивільного ( 1540-06 ) (1540-06)
(діючого на час виникнення
правовідносин) зобов'язання повинні виконуватись належним чином
відповідно до договору.
Апеляційною інстанцією, також, враховано, що на виконання рішення
виконкому Ч-ської міськради від ХХ.07.2000 р. № Х0, приведеного у
відповідність до діючого законодавства рішенням виконкому Ч-ської
міськради від ХХ.06.2002 р. № Х2, яким визнано, що надавачем та
продавцем послуг з постачання електроенергії на освітлення місць
загального користування та енергозабезпечення ліфтів у
багатоквартирних будинках є ВАТ "ХХХ", останнім укладені договори
безпосередньо з мешканцями будинків, які обслуговуються позивачем.
Умовами цих договорів передбачені розрахунки безпосередніх
споживачів за електроенергію, використану на освітлення місць
загального користування та енергозабезпечення ліфтів (п. 7.5
договорів від ХХ.11.2000 р. № ХХХ7, від ХХ.10.2000 р. № ХХХ3,
№ ХХХ8) (т. 1, а.с. 70-74).
З метою усунення порушень з боку ВАТ "ХХХ" В.о. голови НКРЕ ще у
2001 р. листом № ХХХ6 зобов'язав товариство здійснити такі заходи,
зокрема, "здійснювати розрахунки мешканців за освітлення місць
загального користування та енергозабезпечення ліфтів за показами
окремого лічильника, а не за показами загальнобудинкового
лічильника" (т. 2 , а.с. 64).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційним
господарським судом правильно застосовані норми процесуального та
матеріального права при прийнятті оскаржуваної постанови.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ.01.
2004 р. зі справи № Х7 - залишити без змін, касаційну скаргу
ВАТ "ХХХ" - без задоволення.